Види древніх ящерів
В залежності від середовища проживання і способу харчування архаїчні плазуючі діляться на наступні види:
- Літаючі динозаври – птеродактилі, рамфоринхи і т. д. Самим величезним планують ящером був птеранодон, розмах крил якого сягав 16 метрів. Досить крихке тулуб спритно переміщалося по повітрю навіть при слабких вітрах завдяки природному керма – кістяного гребеня на потилиці.
- Водні плазуни – ихтиозавр, мезозавр, плезиозавр. Їжею риб-ящерів служили головоногі молюски, риби та інші морські істоти. Довжина тулуба водних плазунів коливалася від 2 до 12 метрів.
- Травоїдні хордові.
- М’ясоїдні динозаври.
- Зверозубые ящери – плазуни, у яких зуби не були однаковими, а ділилися на ікла, різці, корінні. Найвідомішими териодонтами є птерозавры, динозаври і т. д.
Травоїдні тварини
Багато стародавні плазуни були травоїдними істотами – зауроподами. Кліматичні умови сприяли розвитку рослин, придатних в їжу тваринам.
До тваринам, які харчувалися травою, ставилися:
- Бронтозавр.
- Диплодок.
- Игуанодон.
- Стегозавр.
- Апатозавр та інші.
Зуби знайдених останків плазунів були розвинуті недостатньо для поїдання тілесної їжі. Будова скелета свідчить про пристосування архаїчних тварин зривати листя, розташовані на крони високих дерев: практично всі травоїдні ящери мали довгою шиєю і досить маленькою головою. Тулуб «вегетаріанців», навпаки, було величезним і деколи сягала 24 метри в довжину (наприклад, брахіозавр). Переміщувалися травоїдні виключно на чотирьох міцних ногах, а для надійності спиралися ще й на потужний хвіст.
