Наступальна операція.
При всій своїй силі німці володіли слабкими флангами. Цим і скористалося радянське командування. Ще у вересні почала створюватися угруповання військ, метою якої було завдати удару у відповідь.
І всього через кілька днів після уявного «взяття» міста ця армія перейшла в наступ. Генералам Рокоссовскому і Ватутіну вдалося оточити німецькі сили, завдавши їм значних втрат — п’ять дивізій потрапило в полон, сім було повністю знищено. В кінці листопада німці спробували прорвати блокаду навколо себе, але зазнали невдачі.
Знищення армії Паулюса.
Оточеним німецьким військам, які опинилися на початку зими без боєприпасів, продовольства і навіть обмундирування, було запропоновано здатися. Паулюс розумів всю безнадійність ситуації і відправив запит Гітлеру, просячи дозволу на капітуляцію — але отримав категоричну відмову і наказ стояти «до останнього патрона».
Після цього сили Донського фронту практично повністю знищили оточену німецьку армію. 2 лютого 1943 року було зламано останнім опір ворога, і рештки німецьких сил — в тому числі сам Паулюс і його офіцери — нарешті здалися в полон.
Роки Сталінградської битви: 17 липня 1942 — 2 лютого 1943
