Ізмайловський острів
На штучному острові у 1670-1680 р. була побудована царська резиденція з численними господарськими будівлями. Оздоблення царських покоїв було скромніше, ніж в інших палацах. Обтягнуті червоним сукном двері лудженими петлями, невеликі віконця зі слюдою, підлоги з дубового цегли. З меблів були тільки столи та лавки. Зате господарські служби та майстерні знаходилися в ідеальному порядку.
Для в’їзду на острів через Срібно-Виноградні ставки був побудований кам’яний міст, довжиною 106 м і шириною близько 10 м. Міст спочивав на 14 арках і закінчувався Мостовий триярусною проїзний вежею. Вежа була побудована в 1674 р. і збереглася до наших днів. На Ізмайловському острові вперше в Росії були розбиті регулярні сади.
У Ізмаїльської садибі в 1670-ті роки був один з перших домашніх театрів в Росії. Збереглося ім’я лише одного з його акторів – співочого Василя Репского.
По водах Срібно-Виноградних ставків плавав на виписаному з Англії ботике Петро I.
Покровський собор
У 1671 р. боярин Артамон Матвєєв уклав договір на будівництво на острові великого кам’яного храму з артілями муромських і ярославських зодчих. За зразок для будівництва був прийнятий Покровський собор в царській резиденції в Олександрівській слободі. Архітектором собору був Іван Коник, закомари прикрасили кахлі “павине око”. Їх зробив знаменитий майстер Степан Полубес. У соборі була настінний розпис та чудовий п’ятиярусний іконостас, який не зберігся. Його розписували відомі іконописці того часу Короп Золотарьов, Федір Зубів, Василь Познанський. Також були запрошені майстри з Ярославля та Троїце-Сергієвої Лаври. Всього над розписами собору працювали понад 40 майстрів. У центрі собору було зроблено патріарше місце, а для царської родини були влаштовані хори біля західної стіни. Дзвіниці собору не було. Дзвони перебували на верхньому ярусі Мостової вежі.
Олексій Михайлович не дожив до закінчення будівництва собору. Він помер у 1676 р., і закінчував будівництво його син Федір Олексійович. П’ять глав цього собору вважаються найбільшими в Москві.
