Сполуки сірки: властивості та приклади

Триокис сірки

Продовжуючи розглядати кисневі сполуки сірки, зупинимося на сірчаному ангідриду. Це рідина без кольору, при температурі нижче +17⁰ вона переходить у тверді кристали. Виявляє сильні гігроскопічні властивості, і, поглинаючи пари води, перетворюється в сірчану кислоту:

SO3 + H2O → H2SO4

Зберігають сірчаний ангідрид в герметично закритих ємностях, зазвичай це – запаяні колби. Речовина має властивості кислотного оксиду і є проміжним продуктом в сульфатно виробництві.

Сірководень і солі сульфідної кислоти

До складу компонентів вулканічних газів і мінеральних джерел часто входять молекули H2S. Водневе з’єднання сірки – сірководень – газ із запахом тухлих яєць, отруйний, добре розчинний у воді. Він є продуктом розпаду білкових речовин, присутніх в рослинних і тваринних організмах. Газ отримують у лабораторії під витяжкою з водню і сірки, нагріваючи суміш вихідних реагентів. Більш поширеним способом отримання сірководню в лабораторних умовах є дія розведеною хлоридною або сульфатної кислоти на сульфід заліза.

У виробничих технологіях, що йдуть з утворенням сірководню, необхідно дотримувати правила техніки безпеки. Концентрація газу в цеху чи іншому приміщенні не повинна перевищувати 0,01 в 1 л повітря, так як речовина руйнує, насамперед, нервову систему людини. Розчин сірководню у воді називають сульфідної кислотою, вона є слабким електролітом і утворює два типи солей: сульфіди і гидросульфиды. Сполуки сірки, до складу яких входять атоми лужних і лужноземельних металів, а також практично всі кислі солі, добре розчинні у воді. Щоб визначити присутність у розчині вільних іонів S2-, проводять якісну реакцію з розчинними солями, що містять іон свинцю. Випадання осаду сульфіду свинцю чорного кольору вказує на те, що досліджувана речовина є сульфідної кислотою або її сіллю.

Отримують сульфіди, пропускаючи H2S через розчин сульфату відповідного металу. Більшість середніх солей мають характерну забарвлення: наприклад, сульфід марганцю – рожеву, солі свинцю або міді – чорну, сульфід кадмію – жовту. Ця особливість використовується в аналітичній хімії для аналізу катіонів.