Розвиток поняття
Вперше слово “порядність” було згадано в роботах Платона. Цей термін був спорідненим до слова «космос». Він говорив, що гідність кожної речі – це злагодженість і впорядкованість. Платон писав, що все суще – небо і землю, богів і людей – об’єднує дружба, порядність і справедливість.
В етичних трактатах Аристотеля «порядність» передається терміном «эпиэйкейя», який перекладається як «доброта». Відповідно, порядну людину називали эпикэйс, і вважалося, що така особа ні за яких обставин не стане добровільно робити щось погане.
Складові порядності
Отже, в чому полягає порядність? Зазвичай порядна людина слідує правилам і нормам, що взяли шановні люди з його оточення. Він шанує закон, дотримується традиції і виконує всі свої обіцянки. Його слова відповідають вчинкам, ці люди відповідають за себе, і на них завжди можна покластися.
Порядна людина зазвичай веде відносно здоровий спосіб життя, його справи завжди впорядковані, і він ніколи не запізнюється. На таких людей можна покластися, адже вони думають не тільки про себе, а також про своє оточення.
Гуманізм, моральність і почуття обов’язку – ось з чого складається порядність.
