Елементи сатири в музиці
Ще одним видом комічного виступає сатира. Сатиричному жанру властива жорсткість, він грізний, спопеляючий. За допомогою сатиричних моментів композитори перебільшують, утрируют деякі явища, щоб викрити вульгарність, зло і аморальність. Так, сатиричними образами можна назвати Додона з опери Римського-Корсакова “Золотий півник”, Фарлафа з “Руслана і Людмили” Глінки.
Образ природи
Тема природи дуже актуальна не тільки в літературі, але і в музиці. Показуючи природу, композитори зображують її реальне звучання. Просто наслідує голосам природи композитор М. Мессіан. Такі англійські і французькі майстри, як Вівальді, Бетховен, Берліоз, Гайдн, змогли мелодією передати картини природи і почуття, які вони викликають. Особливе пантеїстичне зображення природи – у Римського-Корсакова і Малера. Романтичне сприйняття оточуючого світу можна спостерігати в п’єсі Чайковського “Пори року”. Лагідний, мрійливий, привітний характер має твір Свиридова “Весна”.
Фольклорні мотиви в музичному мистецтві
Багато композиторів для створення своїх шедеврів використовували мелодії народних пісень. Прості пісенні мотиви стали окрасою оркестрових композицій. Образи народних казок, билин, переказів лягли в основу багатьох творів. Їх використовували Глінка, Чайковський, Бородін. Композитор Римський-Корсаков в опері “Казка про царя Салтана” використовував російську народну пісню “Во саду чи, в городі” для створення образу білочки. Народні мелодії чути в опері Мусоргського “Хованщина”. Композитор Балакірєв на основі кабардинського народного танцю створив знамениту фантазію “Исламей”. Мода на фольклорні мотиви в класиці не зникла. Багатьом знайома сучасна симфонія-дійство Ст. Гавриліна “Передзвони”.
