Вигадка чи правда?
До якого висновку ми приходимо? Художня література – це вигадка, це вигадані автором герої, вигадані події, інколи неіснуючі місця. Письменникові надана повна свобода дій – він може творити зі своїми героями що хоче: відправити у минуле або майбутнє, на край землі, вбити, воскресити, образитися, вкрасти мільйон у банку. Якщо копати глибше, то, звичайно, всі розуміють, що у героїв є прототипи. Але найчастіше вони настільки далекі від книжних людей, що паралель провести практично неможливо. Автор може лише запозичити манеру говорити, ходити, описати звичку. Буває, що реальна людина штовхає письменника на створення героя і книги. Так, Аліса Линделл спонукала Льюїса Керолла написати улюблену книгу багатьох дітей “Аліса в Країні чудес”, а прообразом Пітера Пена став один з синів Артура і Сільвії Девіс, друзів Джеймса Баррі. Навіть в історичних романах межі вимислу і правди завжди розмиті, що вже тоді говорити про фантастику? Якщо ми візьмемо уривок з новинної стрічки, газети, ми будемо знати, що це факти. Але якщо той же уривок ми прочитаємо на першій сторінці роману, нам і в голову не прийде повірити в реальність того, що відбувається.
