Хрестові походи на Русь
Про це історичний факт потрібно говорити окремо. Незважаючи на те, що на Русі вже два століття існувало християнство, в середині 30-го століття лівонський орден за допомогою союзників-шведів оголосив хрестовий похід. Хрестоносці знали, в якому тяжкому становищі знаходиться їхній ворог – держава було роздроблене і переможене монголо-татарами. Прихід хрестоносців міг значно погіршити і без того важкий стан. Німці й шведи благодушно запропонували свою допомогу у війні з ярмом. Але натомість Русь мала прийняти католицтво.
Новгородське князівство поділилося на дві партії. Перша стояла за німців, а друга прекрасно розуміла, що Лівонські лицарі не зможуть здобути перемогу над монголами. Зате вони зможуть зайняти російські землі і осісти, поширюючи католицтво. Виходило, що в даній ситуації вигравали всі, крім Русі. Друга партія перемогла, і було вирішено дати бій хрестоносцям і відмовитися від насадження чужої віри. Попросивши допомоги у суздальського князя. Вони зробили вірний крок. Молодий Олександр Ярославович розгромив шведів на Неві і назавжди отримав прізвисько «Невський».
Хрестоносці вирішили зробити ще одну спробу. Через два роки вони повернулися і навіть змогли зайняти Ям, Псков і Копор’є. Допомогла їм все та ж прогерманская партія, яка в цій області мала великий вплив і вага. Народові довелося знову просити допомоги у Олександра Невського. Князь знову встав на захист землі руської і своїх співгромадян – знамените Льодове побоїще на Чудському озері закінчилося перемогою його армії.
Проте проблема не зникла навіть після такої відсічі західним іновірців. Перед Олександром стояв важкий вибір – платити данину монголам або прийняти західні правила. З одного боку, йому імпонували погани – вони не намагалися нав’язати свою віру і їм не було діла до колонізації Русі. Але вони отруїли його батька. З іншого боку – Захід і наслідки. Мудрий князь розумів, що європейці швидко колонізують землі і будуть насаджувати свою віру, поки не доб’ються свого. Після важкий роздумів він приймає рішення на користь монголів. Якби тоді він схилився в бік Заходу, то православ’я російських людей зараз було б під великим питанням. За великі подвиги Олександр Ярославович був визнаний святим і канонізований.
Останній раз хрестоносці намагалися поширити свій вплив в 1268 році. В цей раз відсіч їм дав вже син Олександра Невського – Дмитро. Запекла битва закінчилася перемогою, але через рік Тевтонський орден повернувся, щоб осадити Псков. Через 10 днів хрестоносці зрозуміли марність своїх дій і відступили. Хрестові походи на Русь закінчилися.
