Росія
Російські письменники багато взяли з традицій французької школи, приклади фізіологічного нарису стали надзвичайно популярними в країні і майже повністю імпонували уявленням про літературу представників «натуральної школи».
У Росії реалізм зароджувався в початку XIX століття у творчості Пушкіна, Гоголя, Тургенєва, пізніше Достоєвського, Герцена, Чернишевського. На прикладі «Євгенія Онєгіна», «Героя нашого часу», «Рудіна» видно перехідні моменти літературної думки, коли старий романтичний герой з працею і надривом «дорослішає», стає об’єктивно мислячим.
Фізіологічний нарис став сильним зброєю в руках талановитих авторів. Детальна промальовування людини, його побуту дозволяла глибше зрозуміти його психологію, характер, пояснити вчинки і бажання. Не можна сказати, що твори реалістичного характеру були абсолютною новинкою, промальовуванням деталей займалися ще К. Н. Батюшков і В. Ф. Одоєвський в їхніх розповідях. Але тоді ще не були сформульовані принципи і правила реалізму Бєлінським і його сподвижниками, до того ж такі приклади були непоодинокими.
