Озброєння середньовічного феодала
Важило лицарське озброєння близько п’ятдесяти кілограм. Бою лицарі навчалися з дитинства. Важливо було вміти сидіти на коні і управляти знаряддям – важким мечем, довгим списом. Великий щит служив захистом. Обладунки виготовлялися з якісного металу. Від його товщини залежала їх вартість.
Кінь мав бути сильним і витривалим. З часом обладунки удосконалювалися. Але навіть з самим хорошим озброєнням лицар мав одну слабкість. Якщо він падав з коня під час битви, встати самостійно йому було важко із-за тяжкості свого озброєння.
У Середні століття за бойового коня і повне озброєння феодал повинен був віддати сорок п’ять корів. Мати велике стадо міг тільки заможний землевласник.
Вік феодалів тривав досить довго. Перші землевласники з’явилися ще у п’ятому столітті, але панувати в західній Європі вони почали в Середні століття. Завершився феодальний лад з приходом капіталізму в дев’ятнадцятому столітті.
