Побачити у початкових титрах фільму або серіалу ім’я цього актора означає, що перед вами якісна робота. Хоча сам Сергій Гармаш, фільмографія якого налічує понад 150 картин, зізнається, що за деякі ролі йому соромно. Сергій Леонідович – не тільки талановитий актор театру і кіно, але і цікава людина з твердими принципами. В це легко повірити, дивлячись на його брутальну зовнішність. З нашої статті ви дізнаєтеся, яким насправді є актор і сім’янин Гармаш, а фільмографія і біографія доповнять образ.
Батьки майбутнього актора
Родина Сергія Леонідовича далека від театрального середовища, за винятком того факту, що його батьки в молодості грали в театрі самодіяльності, де і познайомилися. Мама, Людмила Ипполитовна, не мала вищої освіти, і все життя пропрацювала на одному місці – диспетчером на автобусній станції. Батько, Леонід Трохимович, після восьмирічної школи працював водієм. Після отримання вищої освіти перед ним відкрилося більше можливостей, і згодом він став займати керівні посади. Зараз обоє на пенсії, яка, за словами актора, не покриває всіх їхніх потреб. Тому допомагає татові і мамі Сергій з молодшим братом Романом.
Дитинство
Народився майбутній актор на півдні України в місті Херсон 1 вересня 1958 року. У дитячі роки юний Сергій Гармаш, у фільмографії якого можна зустріти злочинців і кримінальних авторитетів, був важкою дитиною. Батьків часто викликали до директора, а самого Сергія кілька разів виключали зі школи. Хоча і народився Сергій Леонідович у День знань – 1 вересня, поведінка його важко назвати зразковим. Хороші позначки отримував тільки з гуманітарних предметів, а ось точні науки давалися важко. Як жартує актор, якщо йому запропонувати назвати Перший закон Ньютона або вибрати смертну кару, то він вибере друге.
Юність і вибір професії
У підлітковому віці Сергій активно займався парусним спортом. Він навіть хотів вступати в морехідне училище, але без знання математики і фізики туди було не потрапити. Одного разу, переглядаючи довідник для абітурієнтів, Сергій жартома зауважив, що буде поступати в театральний інститут, де і іспитів менше, і знання точних наук не потрібно. Сказав і поїхав на спортивні змагання. А мама тим часом віднесла документи сина в театральне училище в Дніпропетровську на спеціальність «артист лялькового театру». Сергій Гармаш з легкістю пройшов конкурс, прочитавши байку Крилова. Так вирішилася доля майбутнього успішного актора і улюбленця глядачів.
Початок творчої кар’єри
Після закінчення училища Сергій Леонідович за розподілом залишився у своєму рідному місті Херсоні. Тут не було свого театру, тому він з трупою багато гастролював, виступаючи в піонерських таборах, колгоспах і селищах. Актор згадує цей час саме романтичне в його житті.
Служба в армії
У складі лялькового театру Сергій Гармаш пропрацював 2 роки, після чого його призвали в армію. Він потрапив в будбат, де отримав навички, які стали в нагоді в житті. Як каже актор, він не шкодує про двох років, проведених в армії у будівельному батальйоні, тому що завдяки цьому багато чого може робити руками. Досвід армійської служби нагоді і в кінокар’єрі актора, адже у фільмографії Сергія Гармаша багато картин на військову тематику.
Переїзд до Москви
Після повернення з армії Сергій вирішив підкорювати Москву. Він подає документи в три вузи. Спочатку були проби в Щепкінське училище, де йому відмовили через говірки. Після кількох днів пригніченого стану юнак знайшов у собі сили і вирішив знову спробувати удачу, цього разу в школі-студії МХАТ. Для вступного іспиту Сергій Гармаш вибрав уривок з «Братів Карамазових» Достоєвського. Це був монолог Миті Карамазова тривалістю 20 хвилин. Незважаючи на тривалість виступу, приймальна комісія не перервала його, і актор успішно поступив в навчальний заклад. Завдяки цьому монологу пізніше актор отримав головну роль у театральній постановці «Карамазових» Валерія Фокіна. Фільмографія актора Гармаша стала поповнюватися вже під час навчання, коли він знімався в сценах масовки.
Театральна кар’єра
Коли актор успішно закінчив Художній театр в 1984 році, його прийняли в «Современник», який є його другим домом і донині. Театральний репертуар актора налічує десятки вистав та інших постановок, притому, що кожен рік поповнюється фільмографія і Сергія Гармаша. Головні ролі у виставах, які інколи ставляться під актора і другорядні, але яскраві ролі в серіалах і кіно – за це глядач любить Гармаша. На рахунку актора такі вистави, як:
- «Вишневий сад»;
- «Горі від розуму»;
- «Мурлін Мурло»;
- «Біси» та ін.
Фільмографія
Грати в кіно Сергій Леонідович почав відразу після закінчення училища. Почалася фільмографія Гармаша з головної ролі у стрічці «Загін». Потім була роль у детективному серіалі «Слідство ведуть знавці». Актор з упевненістю брався за роботу в картинах зі складним сюжетом, де він міг розкрити свій талант. Хоча ролі йому діставалися в основному другорядні, а типажі однотипні, Сергій Гармаш показував професіоналізм і глибоку опрацювання персонажа.
«Каменська» – цей серіал у фільмографії Гармаша відіграє важливу роль. Після виходу на екрани, до Сергію Леонідовичу прийшла справжня популярність. Значущою є і робота в картині режисера Станіслава Говорухіна «Ворошиловський стрілок» 1999 року. У 2001 році на екрани вийшов фільм «Коханець» режисера Ст. Тодоровського. Актор з великою радістю згадує той час, коли він працював над стрічкою з цим режисером. Пізніше вони ще раз зустрінуться на знімальному майданчику фільму «Стиляги».
2007 рік став дуже вдалим для Гармаша, т. к. вийшли дві картини, номіновані на престижну премію американських кіноакадеміків «Оскар», – «12» і «Катині». За роль у фільмі «12» актор був удостоєний премії «Ніка» в категорії «Краща чоловіча роль». На фото нижче – сцена з фільму “12”.
Дружина актора
Дружина Сергія Леонідовича, Тимофєєва Інна Германівна, теж актриса, але більше театральна, на відміну від свого чоловіка. У той час як фільмографія Гармаша налічує більше сотні картин, Інна Германівна знялася всього в декількох фільмах.
Цікава історія знайомства і створення сім’ї Гармаш-Тимофеевых. Познайомилися вони в школі-студії МХАТ. Інна тоді тільки закінчила школу, їй було 16 років. У Сергія ж за плечима вже був багатий життєвий досвід, до того ж він був старше своєї майбутньої дружини на 5 років. Якщо Сергію Інна сподобалася відразу, як тільки він її побачив, то у майбутньої дружини він не викликав такого інтересу, вона навіть його побоювалася. Сергій довго і наполегливо залицявся за нею – дарував квіти, парфуми, водив до кафе. Він навіть влаштувався на підробіток в кафе, де мив підлоги.
Вони дружили кілька років, перш ніж у них зав’язалися стосунки. А посприяв цьому один не дуже приємний випадок. Після посиденьок в кафе зі своїм братом, розпалений Сергій вплутався в бійку. В результаті він потрапив до лікарні зі складним переломом ноги. Інна стала приходити відвідувати Сергія, а після виписки перевезла його в свою кімнату в гуртожитку. Сергій не міг жити один, оскільки йому потрібен догляд і допомогу. Майбутня дружина актора оточила його турботою і увагою. З цього часу у відношенні до Інни Сергію відбулася зміна, і вони стали жити разом як пара.
Сімейне життя
Як зазначає Сергій Гармаш, дружина для нього – це тил, а будинок – та тиха гавань, де він може відпочити і відновитися у недовгих проміжках між виставами, зйомками і поїздками. Як і в будь-якій сім’ї, у них бувають сварки, навіть до биття посуду доходить. Вони все-таки творчі люди, а Сергій до того ж запальний і впертий. Тут на допомогу приходить жіноча мудрість дружини, яка перша йде на примирення і вміє заспокоїти разгорячившегося чоловіка.
Інна ніколи не заздрив успіхам чоловіка, а Сергій завжди прислухався до думки дружини щодо тієї чи іншої ролі. Інна каже, що вона всього один раз позаздрила чоловікові, коли той знімався у фільмі Валерія Тодоровського «Стиляги». У цьому фільмі-мюзиклі Сергію потрібно було співати, а у Інни дуже гарний голос і абсолютний слух. Для неї це був фільм-мрія. Коли фільмографія Гармаша поповнилася цим фільмом, вона раділа успіху чоловіка. Сергій зазначає, що більшою частиною свого успіху зобов’язаний Інні, і що без неї він не був тим, ким є зараз. На фото нижче – кадр з фільму “Стиляги”.
Діти
Сергій та Інна виховують двох дітей – доньку Дарину та сина Івана. Дочка у них народилася незабаром після весілля в 1988 році, а син через 18 років після народження Дарії. Через постійні зйомки і вистав Сергій та Інна не могли багато часу приділяти дочки, і перші 2,5 роки вона в основному жила у батьків Інни. Сергій згадує, що коли вперше взяв доньку на руки, то відчув таку ніжність і любов, що не міг уявити, зміг би він випробувати такі ж почуття, якщо б у них народився син. Коли в 2006 році на світ з’явився Іван – це стало великою радістю для обох батьків. Сергій дуже любить сина і намагається проводити з ним більше часу. Вони разом дивляться добре радянське кіно, яке Сергій Леонідович дуже поважає, і катаються на велосипедах. Актор зізнається, що синові приділяє більше уваги, ніж дочки, коли вона була в тому ж віці. Дарина в 2017 році подарувала Сергію Леонідовичу першого онука. На фото нижче – Дарина зі своїм знаменитим батьком.
Нагороди та звання
Що стосується нагород, то у фільмографії актора Сергія Гармаша є фільм «Ніжний вік», за який він отримав премію «Золотий овен» і «Ніка» в 2000 році. А в 2004 році за роль у картині «Свої» актор був удостоєний премії «Золотий орел». 2004 року Сергій Леонідович став заслуженим артистом Російської Федерації, а через два роки – народний. Крім цих нагород і звань, актор удостоєний багатьох інших премій і орденів.
У фільмографії Сергія Леонідовича Гармаша багато картин, де він грає роль «справжнього чоловіка» – сильного, вольового, жорсткого. Може здатися, що актор став «заручником» обраного ним одного образу. Але його персонажі дуже гармонійно вписуються в кожен фільм, і актор перевтілюється для кожної ролі. Тому глядачі завжди чекають нових робіт актора та з цікавістю спостерігають за створеним їм чином.
