Фелікс Хоннекер з «Колиска для кішки»
Нагадаємо, у романі Курта Воннегута, що став світовим бестселером, таємничий вчений створив жахливий лід-дев’ять, кристали якого змушували будь-яку воду на планеті переходити в кристалічний агрегатний стан. Автор описав свого вченого, маючи перед собою реальний прототип такого персонажа. Його брат Бернард Воннегут був першовідкривачем, здатним викликати штучні опади, метеорологом і хіміком.
Американський хімік був не єдиним, хто проводив досліди по зміні агрегатного стану води в хмарах. Бернард Воннегут (1914-1997) домігся позитивного результату за допомогою «вдування» йодистого срібла, а інший американський хімік Вінсент Шефер (1906-1993) – за допомогою сухого замороженого вуглекислого льоду.
І ось 13 листопада 1946 року перший у світі штучно викликаний сніг упав на Східний Массачусетс. Тоді сухий лід розпорошили з літака в грозова хмара над горою Грейлок.
А що у нас?
Роботи в даному напрямі велися в Радянському Союзі з 40-50-х років минулого сторіччя. Спочатку метою розробок було поліпшення продуктивності сільського господарства. Але вже до 1980 року технології розвинулися і перейшли в практичне русло. Саме тоді вперше технологія розгону хмар в Москві була застосована для забезпечення сприятливої погоди під час проведення літніх ігор XXII Олімпіади.
Ще 10 років знадобилося Відділу фізики хмар і активних впливів при Центральної аерологічної обсерваторії (р. Долгопрудний) для доведення технологій до практичного використання. І ось сьогодні в столичному бюджеті передбачаються витрати на поліпшення погоди в період проведення свят – розгін хмар на День єдності (4 листопада), День Перемоги (9 травня), День Росії (12 червня) і День міста (на початку вересня).
Складно уявити, скільки може коштувати таке задоволення. Близько 200 мільйонів на розгін хмар (листопад 2017 року) – досить велика сума, але комфорт громадян все ж важливіше. Але не завжди технології себе виправдовували, але про це пізніше.
