Продуктивність – це… Поняття і показники продуктивності праці

Показники продуктивності

Ефективність трудової діяльності відображається у двох таких поняття, як вироблення і трудомісткість.

Вироблення являє собою кількість виробленої продукції, яка була виготовлена одним співробітником в певну часову одиницю (годину, добу, місяць і т. д.)

Трудомісткість – це кількість часу, витрачений на виготовлення однієї одиниці певної продукції.

Формула, за якою розраховується вироблення виглядає наступним чином:

В = О/Т, де:

Про це обсяг виготовленої продукції;

Т – кількість витраченого часу на виготовлення продукції.

Формула, за якою розраховується трудомісткість виглядає наступним чином:

Тр = Т/О, де:

Т – це витрачений час на виготовлення продукції;

Про – обсяг виготовленої продукції.

Методи вимірювання

Існують три ключових методу вимірювання продуктивності праці:

Вартісний метод передбачає вимір трудової продуктивності, який характеризується кількістю виконаної роботи, переведеної в грошовий еквівалент. Завдяки цьому методу можна зіставити працю різних робочих, наприклад, монтера і слюсаря, різноробочого і механіка. Дані порівняння допомагають з’ясувати, які посади приносять підприємству або виробництва більше прибутку, а які менше. До достоїнств вартісного методу відносять простоту і легкість виявлення і аналізу показників. Однак при його використанні важливо пам’ятати про такі недоліки і особливості, як матеріаломісткості роботи, кон’юнктури ринку та інших нецінових факторах.

Натуральний метод підходить для вимірювання показників у тому випадку, коли обсяг виробництва піддається будь-якого натурального виміру, будь то штука, кілометр, тонна, літр і т. п. Це один з найпростіших способів визначення продуктивності, але важливо відзначити, що його застосування досить обмежена. Його використання доцільне в тому випадку, якщо продуктивність вимірюється на одній ділянці або виробництві, де виготовляється однотипна продукція.

Трудовий метод вимірювання продуктивності – це універсальний спосіб вимірювання, суть якого полягає у співвіднесенні показників фактичних трудових витрат і плановий обсяг роботи. Даний метод застосовується тоді, коли в організації чітко визначені норми на виготовлення продукції або надання послуги.