Відкриття музею
Перший у світі атомний криголам «Ленін» зберігся для нащадків у вигляді музею. Він приймає відвідувачів з 2009 року. Для того щоб побувати в ньому, достатньо прийти на пристань і почекати, поки набереться група людей. У вихідні дні для цього потрібно близько тридцяти хвилин.
Незабутня екскурсія
Судно, про яке чуло більшість радянських школярів, розташувалося на вічний спокій в Кольському затоці. Воно не навантажено, тому ватерлінія видно високо над водою.
Про історії атомного криголама «Ленін» у музею можна прочитати на стенді, який є на причалі. Є на ньому і фотографія першого капітана.
Щоб потрапити на сам атомохід, потрібно зайти на плавучий пірс. З нього по трапу люди проходять на судно. На корпусі видніється символ, який дає зрозуміти, на якому паливі працював криголам. Його можна назвати символом “мирного атома”.
Якщо піднятися на борт, можна побачити Кольську затоку. На іншому березі розташований Абрам-мис. Після входу на судно розташована каса музею і магазин сувенірів. Крім іншого в ньому можна придбати книги за тематикою навігації та радянської епохи. Наприклад, там продаються радянські букварі, макети криголама.
З основного залу ведуть два трапи, побудованих симетрично. За ним можна піднятися на верхній ярус. Навпроти них стоїть бронзовий барельєф, на якому зображена карта радянської Арктики. Можна оцінити, по яких місцях судно ходило три десятки років.
Інтер’єр атомохода вражає. У коридорах, каютах – дерев’яна обробка, виконана добротно. Якщо відстати від екскурсії, можна загубитися у великій кількості схожих коридорів. Саме тому в музей не пускають поодиноких відвідувачів, а водять їх невеликими групами з супроводом. Мінус в тому, що екскурсовод показує невелику частину атомохода.
В їдальні всі стільці добре прикріплені до підлоги. І це не дивно, оскільки криголам міг потрапляти в шторм. Тоді вся неприкрепленная меблі літала б по залу, зачіпаючи членів екіпажу. У їдальні є піаніно. Крім цього вона служила кінозалом, оскільки на стіні висить білий екран.
Екскурсія відвідує і відсік атомного реактора. Його захищає свинець. Втім, тепер це не потрібно, оскільки обладнання демонтували перед тим, як вивести атомохід зі складу флоту. Для антуражу біля відсіку стоять манекени в костюмах хімічного захисту. Подивитися на атомний реактор можна на макеті.
З ходової рубки відкривається прекрасний вид. Можна побачити Мурманськ, а коли-то з вікна судна виднілися зовсім інші краєвиди. Це арктичні льоди, Північний полюс, північне сяйво, береги Чукотки і багато іншого. Незабутнє, мабуть, видовище прожектора, який прорізав темряву полярної ночі.
На столі в рубці лежить судновий журнал, датований 1986 роком. Для кого-то це вже давня історія. Не дивно, оскільки з тих пір пройшло більше тридцяти років. По сусідству знаходиться радіорубка. Саме вона відповідає за зовнішню зв’язок. «Ленін» тримав зв’язок з портами, іншими суднами.
В кают-компанії на стіні висить дерев’яне різьблене панно. На ньому зображена Арктика. Можливо, воно висіло тут, коли на атомоході бував Юрій Гагарін, Фідель Кастро та інші відомі особистості. Зображений на панно і сам криголам. Далі йде каюта помічника капітана. В ній знаходиться бюст Леніна, ім’я якого носить атомохід. У кімнаті дозвілля варто шахова дошка, піаніно.
Походивши по відсіках, каютах і заплутаних коридорах, приємно знову вийти назовні. Якщо залишиться час, можна ще раз поглянути на судно і переконатися, що його не дарма вважають найбільш яскравим символом освоєння Арктики.
