У пошуках панацеї
На дворі XXI століття, але ситуація з пошуком диво-ліки нітрохи не змінилася. Хоча історія і здоровий глузд неодноразово показують і підказують, що така панацея просто не може існувати, люди продовжують легко купуватися на чергову абракадабру, заявлену в ЗМІ або сусідкою по телефону.
І справа стосується не тільки цілительського терену: слово «панацея» широко вживається в побуті, в політиці, економіці та інших сферах життя суспільства. Бажання мати «чарівну паличку», яка б одним махом вирішувала безліч проблем, не тільки породжувало безліч шарлатанів, але також безперервно рухало цивілізацію до розвитку і прогресу. Наприклад, ідея філософського каменю дала народження хімії як науки, а жага до вічної молодості і здоров’я колись наштовхнула на думку про переливання крові. Або, здавалося б, зовсім дивакуваті вишукування лікаря Франца Месмера XVIII століття, який заявляв, що ніякі ліки не потрібні, можна лікувати дотиком рук і поглядом. Зараз його працями активно користується сучасна медицина, мова йде про гіпноз.
