Валаамський монастир
Існує переказ про подорож Андрія Первозванного на північ. Учень Христа, пройшовши Дніпро та на Волхов, увійшов в бурхливі води озера Нево, і на іншому березі, на горах Валаамских, встановив кам’яний хрест. Тут був заснований монастир, який є однією з головних визначних пам’яток Карелії. Взимку, фото нижче підтверджує це, архітектурний ансамбль особливо прекрасний.
Про обґрунтуванні обителі є й інша версія. Зі східних країн, можливо, Греції, коли сюди прийшли ченці. Вони і заснували чернече братство на одному з островів. Згідно з офіційними джерелами, обитель була побудована приблизно в початку XII століття.
До початку XVI століття тут проживало близько шестисот ченців. Однак регулярні шведські навали призвели до того, що острів до початку XVII століття практично спорожнів. У 1715 році почалося відновлення Валаамскої обителі. Через 15 років на території монастиря звели Успенську фортеця. Храм цей, звичайно, був побудований з дерева, а тому невдовзі згорів.
У подальшій історії монастиря були як злети, так і падіння. Єлизавета Петрівна багато робила для відновлення обителі, але в 60-х роках XVIII століття тут проживало всього десять ченців. Тим не менш у 1774 році був побудований храм Преображення Господнього.
На XIX сторіччя припав розквіт монастиря. Але після революції 1917 року ці землі перейшли Фінляндії. Монастир продовжував діяти, але підтримку від держави, звичайно, не отримував. Внаслідок радянсько-фінської війни обитель була приєднана до Московського патріархату. У 1957 перейшла в юрисдикцію Фінляндської православної церкви.
Останнє богослужіння церковнослов’янською мовою пройшло в 1977 році. Зараз монастир діє як фінська православна обитель. Щорічно ці місця відвідують близько ста тисяч чоловік. Серед них і паломники, і звичайні туристи.
