Дитинство актора
Тим часом сімейство Янковського, колись заможне, жило впроголодь. Мати майбутнього актора працювала бухгалтером і, по суті, була змушена утримувати всю сім’ю, в якій було три сина: Ростислав, Микола і Олег. Всі жили в одній маленькій кімнатці. Дітям доводилося ходити в лахмітті. Але, незважаючи на це, Актрисі вдалося зберегти досить велику колекцію книг. Сини залюбки читали, а вечорами зустрічали гостей батьків – представників засланець інтелігенції.
У 1951 р. сімейство перебралося в волзький місто Саратов. А через рік старший Янковський помер із-за наслідків поранення, яке було отримано ще в баталіях Першої світової. До цього часу сини захопився театром. Справа в тому, що в молодості мати майбутнього актора мріяла про кар’єру балерини, але її батьки були категорично налаштовані проти цього захоплення. Зате цю тягу до сцени вона змогла передати синам. Так, Ростислав і Микола відвідували театральні гуртки.
Ціна помилки
Через деякий час Ростислав став дипломованим актором і потрапив у трупу Російського театру в Мінську. Незабаром він прийняв рішення забрати до себе і чотирнадцятирічного Олега. Він сподівався, що саме таким способом зможе зняти зі своєї матері хоч дещицю матеріальних проблем.
У білоруській столиці юний Олег вперше виступив на сцені. Справа в тому, що він був змушений замінити захворілого актора, який виконував епізодичну роль. Чесно кажучи, цієї відповідальності він зовсім не надав ніякого значення. Бо в ті часи майбутній актор обожнював грати в футбол і марив про кар’єру воротаря або нападаючого. А як він заснув, проспав тим самим свій вихід на сцену. Ростиславу довелося остаточно заборонити молодшому братові бігати по футбольному полю.
Через пару років Олег повернувся до Саратова, до матері. До цього часу він вже здавав випускні іспити і вибирав собі майбутню професію. В результаті його вибір припав на медичний вуз. Але зовсім випадково він дізнався, що місцеве театральне училище оголошує набір учнів. І Олег ризикнув. Однак іспити вже закінчилися, але майбутній актор все-таки прийшов до директора, а той заявив, що абітурієнт вже прийнятий. Як з’ясувалося, брат Микола тоді працював сталеваром, але хотів стати актором. Він сам пройшов усі тури в театральний і зрозумів, що замість нього помилково прийняли молодшого брата. Микола вирішив промовчати, а Олег став студентом…
