Федеральний уряд
За формою правління Німеччина є парламентською федеративною республікою. Уряд країни складається з міністрів, які виконують одночасно функції членів кабінету і керівників підконтрольних їм міністерств. Поряд з міністерствами до складу основних за значимістю органів виконавчої влади введені:
- Відомство канцлера.
- Відомство у справах преси та інформації.
Відомства повністю підпорядковуються федеральному канцлеру Німеччини.
Посаду канцлера
У Німеччині було вісім федеральних канцлерів. П’ять з восьми канцлерів займалися науково-дослідницькою роботою і захистили дисертації. Неодмінно варто зазначити, що Ангела Меркель стала єдиною жінкою, яка є канцлером Німеччини. Після того як Ангела отримала цю почесну і відповідальну посаду, німецьке поняття “федеральний канцлер” по відношенню до неї стало використовуватися в жіночому роді. Ангела Меркель є єдиним на сьогоднішній день політиком зі східної частини Німеччини, обраним на посаду канцлера об’єднаної Німеччини після з’єднання західної і східної частин.
У відповідності з Конституцією канцлер обирається нижньою палатою парламенту за пропозицією президента. Обраним вважається кандидат, що набрав визначає число голосів членів палати. Якщо висунуте обличчя не обрано, нижня палата може протягом двох тижнів після виборів обрати канцлера більшістю своїх голосів. Якщо протягом цього терміну обрання не відбулось, то негайно проводиться інше голосування, після якого обраним вважається канцлер, який набрав найбільшу кількість голосів. Президент виробляє його призначення протягом тижня. Якщо запропоноване особа не зібрало більшості, президент зобов’язаний протягом тижня все одно призначити його, або розпустити нижню палату.
Нижня палата парламенту може висловити недовіру канцлеру. Для цього потрібно, щоб бундестаг більшістю голосів обрав наступника канцлера і звернувся до президента держави з проханням про зняття з посади діючого канцлера. Президент повинен прийняти прохання і провести призначення нового обраного державного діяча. При цьому між пропозицією про заміну канцлера та виборами має пройти дві доби.
Зі свого боку канцлер може самостійно запропонувати розпустити нижню палату. У відповідності з Конституцією країни канцлер має право порушувати в нижній палаті питання про наявність довіри до нього. Отримавши вотум відсутності довіри від членів бундестагу, президент може за бажанням канцлера протягом двадцяти одного дня розігнати палату. Право на розпуск втрачається, як тільки бундестаг обере іншого канцлера. Між проханням канцлером про висловлення довіри і голосуванням повинно пройти мінімум дві доби.
Федеральний канцлер фактично уособлює собою федеральний уряд держави Німеччини. Він визначає головні напрямки політики країни і несе індивідуальну відповідальність за діяльність держави на міжнародній арені. Канцлеру надано основне право формувати склад уряду держави. Саме він висуває кандидатури на посади міністрів президенту, а той їх погоджує або не погоджує. При цьому, якщо канцлер обраний певними партіями, при підборі кандидатур на посаду міністрів для нього є основоположними угоди, досягнуті при створенні партійного союзу.
