Найстрашнішими періодом в історії людства є світові війни, які потягли за собою величезні втрати людських життів. Остання така війна завершилася в 1945 році, але у світі досі спалахують локальні збройні конфлікти, з-за яких окремі регіони перетворюються в “гарячі точки” – місця протиборства з застосуванням вогнепальної зброї.
Ірак
В Азії знаходиться цілих 11 гарячих точок. Сепаратизм, тероризм, громадянська війна, міжнаціональні та міжрелігійні конфлікти призвели до того, що цілий ряд країн має збройні конфлікти на своїй території. Серед них:
- Іран;
- Ізраїль;
- Палестина;
- Ліван;
- Афганістан;
- Пакистан;
- Шрі-Ланка;
- М’янма;
- Філіппіни;
- Індонезія.
Але найзапекліші бої проходять в Іраку – гарячій точці, де процвітає тероризм. Урядові війська намагаються протистояти сумно відомої організації ІГ (раніше ИГИЛ), має намір створити теократичну ісламську державу на території країни. Терористи вже включили в халіфат ряд міст, з яких уряду вдалося відбити лише два. Ситуація ускладнюється тим, що в цей же час діють розрізнені сунітські угруповання, а також курди, захоплюючі великі регіони з метою відокремитися від країни і створити автономію Іракського Курдистану.
ІГ контролюють не тільки Ірак, але деякі частини Сирії, яка практично звільнилася з-під впливу угруповання, а також невеликі захоплені території Афганістану, Єгипту, Ємену, Лівії, Нігерії, Сомалі і Конго. Вони беруть відповідальність за цілий ряд терористичних актів, починаючи з підриву артилерійських снарядів в 2007 році і закінчуючи нападом на поліцейських і захопленням заручників в супермаркеті, що стався в Трубі в березні 2018 року.
Крім того, бойовики не гребують вбивствами мирного населення, захопленням військових, знищенням культури, торгівлею людьми і застосуванням хімічної зброї.
Сектор Газу
Продовжує список гарячих точок світу Близький Схід, де розташовані Ізраїль, Ліван і Палестинські території. Цивільне населення сектора Газа перебуває під гнітом терористичних організацій ХАМАС і ФАТХ, інфраструктуру яких намагається зруйнувати армія оборони. У цій гарячій точці світу відбуваються ракетні обстріли і викрадення дітей.
Причина цього – арабо-ізраїльський конфлікт, в якому беруть участь арабські угруповання і сіоністський рух. Все почалося з заснування Ізраїлю, який захопив у Шестиденній війні кілька регіонів, серед них був Сектор Газа. Згодом Ліга Арабських Держав пропонувала мирно залагодити конфлікт, якщо окуповані території будуть звільнені, але офіційна відповідь так і не було отримано.
Тим часом у секторі Газа почала правити палестинський ісламістський рух. Проти нього регулярно проводилися військові операції, найгучніша з останніх називалася «Непорушна скеля». Вона була спровокована терористичною акцією, пов’язаної з викраденням і вбивством трьох єврейських підлітків, двом з яких було 16, а одного 19 років. Відповідальні за це терористи при затриманні чинили опір і були вбиті.
В даний час Ізраїлем проводяться операції з протидії терористам, але бойовики часто порушують умови перемир’я, не дають забезпечувати гуманітарну допомогу. У конфлікт сильно залучено мирне населення.
Сирія
Ще однією з найбільш гарячих точок світу є Сирія. Її жителі нарівні з Іраном страждають від захоплення територій бойовиками ІГ, і в той же час в ній діє арабо-ізраїльський конфлікт.
Сирія разом з Єгиптом і Йорданією ворогувала з Ізраїлем відразу після його створення. Проходили «партизанські війни», здійснювались напади в священні дні, всі пропозиції мирних переговорів відкидалися. Зараз між ворогуючими державами існує «лінія припинення вогню», замість офіційної межі, протистояння продовжує бути гострим.
Крім арабо-ізраїльського конфлікту неспокійна і обстановка всередині країни. Все почалося з придушення антиурядових повстань, які переросли у громадянську війну. У ній бере участь близько 100 тисяч осіб у складі різних угруповань. Збройні сили протистоять величезної кількості опозиційних формувань, з яких радикальні ісламісти є найсильнішими.
У цій гарячій точці світу в даний час більшу частину території контролює армія, але північні регіони знаходяться в складі основываемого терористичною організацією ІГ халіфату. Президент Сирії санкціонує наступу на місто Алеппо, підконтрольний бойовикам. Але боротьба йде не тільки між державою і опозицією, багато угруповання ворогують між собою. Так, «Ісламізму фронт», Сирійський Курдистан активно протистоять ІГ.
Схід України
Не уник сумної долі і країни СНД. Прагнення окремих територій до автономії, міжнаціональні конфлікти, терористичні акції, загроза громадянської війни піддають небезпеці життя мирного населення. До гарячих точках Росії відносяться:
- Дагестан;
- Інгушетія;
- Кабардино-Балкарія;
- Північна Осетія.
Найбільш запеклі бої проходили в Чечні. Війна в цій республіці забрала багато людських життів, зруйнували інфраструктуру суб’єкта, призвела до жорстоких актів тероризму. На щастя, на даний момент конфлікт залагоджено. Ні в Чеченській Республіці, ні в інших суб’єктах не виникають збройні повстання, тому можна сказати, що на даний момент гарячих точок в Росії немає. Але ситуація як і раніше не може вважатися стабільною.
Також конфлікти виникають в наступних країнах:
- Молдова;
- Азербайджан;
- Киргизія;
- Таджикистан.
Найгарячішою точкою вважається Схід України. Невдоволення правлінням президента Януковича в 2010-2013 роках призвело до численних акцій протесту. Зміна влади в Києві, приєднання Криму до Росії, що Україна сприйняла як окупацію, утворення нових народних республік – Донецькій і Луганській спричинило за собою відкрите протистояння із застосуванням вогнепальної зброї. Проти ополченців постійно проводяться військові операції. У конфлікті беруть участь Збройні сили, Національна гвардія, Служба безпеки, «Російська православна армія», російські добровольці і інші сторони. У хід йдуть системи протиповітряної оборони, зенітні ракетні комплекси, порушуються угоди про припинення вогню, гинуть тисячі людей.
Періодично збройним силам вдається відбити у сепаратистів окремі міста, наприклад, останній удачею були Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка.
Центральна Азія
Географія гарячих точок світу зачіпає ряд країн Центральної Азії, частина з яких належить СНД. Місцем збройних конфліктів є Узбекистан, Киргизія, Таджикистан і Пакистан (Південна Азія). Але лідирує серед цих країн Афганістан, в якому рух Талібан регулярно влаштовує вибухи в якості терористичних акцій. Крім того, таліби розстрілюють дітей. Приводом може стати що завгодно: від вивчення дитиною англійської мови до звинувачення семирічного хлопчика в шпигунстві. Поширене вбивство дітей в якості помсти їх батькам, які відмовилися від співпраці.
Тим часом Узбекистан запекло сперечається територіальні кордону з Киргизією і Таджикистаном, що утворилися після розпаду СРСР. При утворенні союзу, дійсно не враховувалися етнічні та соціально-економічні нюанси територій, але тоді кордону були внутрішніми, і неприємностей вдавалося уникнути. Зараз же незгоду з поділом території загрожує збройним конфліктом.
Нігерія
Рекордсменом за кількістю гарячих точок планети є Африка. Крім тероризму і сепаратизму, вона є зоною дії эфиопо-еритрейського конфлікту, а також в ній процвітає піратство, цивільні і визвольні війни. Це торкнулося цілий ряд країн, серед яких:
- Алжир;
- Судан;
- Еритрея;
- Сомалі;
- Марокко;
- Чад;
- Ліберія;
- Конго;
- Руанда;
- Бурунді;
- Мозамбік;
- Ангола.
У Нігерії, тим часом, то і справа спалахує міжнаціональний конфлікт. Секта «Боко Харам» бореться за перетворення держави в мусульманське, тоді як значна частина населення сповідує християнство. Організації вдалося озброїтися, і вона не гребує ніякими засобами досягнення мети: проводяться терористичні акції, здійснюються масові страти, викрадаються люди. Страждають від них не тільки сповідники інших релігій, але й світському налаштовані мусульмани.
Під контролем «Боко Харам» знаходяться цілі регіони, урядові війська, оснащені застарілим озброєнням, не можуть придушити повстанців, переговори не дають позитивного результату. У результаті в окремих штатах встановлено надзвичайний стан, президент просить фінансової допомоги в інших країн. Серед останніх гучних злочинів секти виділяється викрадення 2014 року, коли 276 школярок взяли в заручниці для продажу в рабство, більшість з них продовжує залишатися в полоні.
Південний Судан
Судан в Африці також вважається гарячою точкою світу. Виникла в країні політична криза призвела до спроб військового перевороту з боку віце-президента, що належить племінного союзу Нуер. Президент оголосив, що повстання успішно придушено, але надалі став проводити перестановки в керівництві і прибрав з нього практично всіх представників союзу Нуер. Знову зчинився заколот, за яким послідували масові арешти, проведені прихильниками чинного президента з племені Дінка. Заворушення переросли у збройні зіткнення. Спочатку більш сильний союз Дінка втратив контроль над нафтовидобувними територіями, захопленими повстанцями. Від цього неминуче постраждала економіка держави.
В результаті конфліктів загинуло понад 10 тисяч людей, 700 тисяч стали біженцями. ООН засудила дії не лише повстанців, але й уряду, оскільки обидві сторони вдавалися до тортур, насильства і жорстоких вбивств представників іншого племені. Для захисту мирного населення, миротворчими силами ООН була спрямована допомогу, але ситуація поки що не може бути врегульована. На стороні офіційного уряду виступають війська Уганди, розташованої по сусідству. Глава повстанців висловив готовність до переговорів, але становище ускладнюється тим фактом, що багато повстанці вийшли з-під контролю колишнього віце-президента.
Регіон Сахель
Люди тропічною саваною Сахель, на жаль, звикли голодувати. Ще в ХХ столітті траплялися масштабні засухи, з-за яких населенню різко не вистачало продовольства. Але страшна ситуація повторилася і зараз, статистика стверджує, що в регіоні голодує 11 мільйонів чоловік. Тепер це пов’язано з гуманітарною кризою, що вибухнула в Малі. Північно-східна частина республіки виявилася захопленої ісламістами, що заснували на її території самопроголошену державу Азавад.
Президент не зміг виправити ситуацію, і в Малі був здійснений військовий переворот. На території держави діють туареги і приєдналися до них радикальні ісламісти. Урядовим військам допомагає французька армія.
Мексика
У Північній Америці гарячою точкою є Мексика, де рослинні та синтетичні наркотичні речовини не тільки виробляються, але продаються і поставляються в інші країни у величезних обсягах. Існують величезні наркокартелі з сорокалітньою історією, починали з перепродажу заборонених речовин, а в даний час виробляють їх самостійно. В основному вони займаються опіумом, героїном, каннабісом, кокаїном та метамфетаміном. При цьому корумповані державні структури чинять їм у цьому сприяти.
Спочатку конфлікти виникали тільки між ворогуючими наркокартелями, але новий президент Мексики вирішив виправити становище і припинити незаконне виробництво. У протистояння були залучені сили поліції і армії, але уряд досі не може домогтися істотних поліпшень.
Розвивалися під прикриттям державних установ картелі володіють великими зв’язками, вони мають своїх людей серед вищого керівництва, перекуповують збройні сили, наймають агентів, які займаються суспільними зв’язками з метою вплинути на народну думку. У результаті В різних штатах держави сформувалися загони самооборони, які не довіряють поліції.
Сфера їх впливу поширюється не тільки на наркобізнес, але і на проституцію, контрафактну продукцію, торгівлю зброєю і навіть програмним забезпеченням.
Корсика
Гарячі точки Європи представлені декількома країнами, серед яких Сербія, Македонія та Іспанія. Також багато неприємностей доставляє Корсиканська сепаратизм. Організація, що діє на півдні Франції, бореться за незалежність і визнання політичної самостійності острова. За вимогами заколотників, жителі повинні називатися народом Корсики, а не французами.
Корсика вважається особливою економічною зоною, але повної самостійності так і не домоглася. Але спроб для здійснення бажаного бунтівники не залишають і здійснюють активну терористичну діяльність. Найчастіше їх жертвами стають іноземці. Фінансування Фронту національного визволення здійснюється за рахунок контрабанди, грабежів, наркоторгівлі. Франція намагається врегулювати конфлікт за допомогою компромісів та поступок.
Ці 10 гарячих точок світу є загрозою досі. Але крім них, існує і безліч інших регіонів, життя населення в яких піддається небезпеці. Наприклад, постійно конфлікт в Туреччині між столицею та військової політичною партією, що бере свій початок з 2015 року, і періодичні теракти в Стамбулі є небезпечними для корінного населення і туристів. Також сюди відносяться гуманітарна катастрофа в Ємені, політична криза в Республіці Конго, збройний конфлікт в Країні.
Короткі періоди затишшя в цих точках змінюються ще більш запеклими зіткненнями. Найстрашніше, що в цьому протистоянні гине мирне населення, люди втрачають рідних хат і спокійного життя, перетворюються на біженців. Однак надії на врегулювання конфліктів залишаються, адже на це кинуті військові сили багатьох країн.
