Про те, що кріпосне право — це пережиток минулого, правлячі верстви Росії почали замислюватися вже в XVIII столітті. І справа тут навіть не в гуманізмі — а хоча б у тому, що тертя між селянами і поміщиками то і справа виливались у криваві бунти, а примусовий і важкий селянську працю гальмував економіку країни. Це і можна назвати основною причиною скасування кріпосного права.
Але остаточно розрубати цей вузол зважився лише імператор Олександр 2, рік скасування кріпосного права остаточно —1861 рік.
Передумови і причини скасування кріпосного права.
Історія скасування кріпосного права почалася ще за Павла I, значно полегшила доля російських селян — згідно з його указом, вони повинні були працювати на пана три дні на тиждень, а не сім.
Ще далі пішов Олександр I — він дозволив поміщикам добровільно звільняти своїх селян.
Але за століття свого існування кріпосне право настільки прижилася в Росії, настільки сподобалось дворянам, що революційна ідея — скасувати кріпосне право як таке — довгий час не могла навіть бути висловлена вголос.
Олександр II, що зважився на цей крок, був змушений діяти в обстановці найсуворішої таємності, незважаючи на всю повноту своєї влади. У 1857 році він створив особливий таємний комітет, присвячений селянському питанню, і особисто його очолив.
Однак навіть ця організація була вражена намірами царя. Більшість довірених дворян радили государю лише поліпшити умови життя кріпаків, не звільняючи їх від ярма.
Дата відміни кріпосного права 1861 рік, саме тоді імператорський маніфест про скасування кріпацтва нарешті вийшов у світ — завдяки зусиллям особисто государя.
Суть скасування кріпацтва полягала в тому, що селяни ставали вільними людьми, мають право працювати на своїй землі, укладати шлюби, відстоювати свої інтереси в суді, розвивати власну справу.
Разом зі свободою селяни отримували і земельний наділ — чверть його вартості доводилося виплатити колишньому поміщику, а решта брала на себе держава, надаючи селянину «кредит» на 49 років.
