Початок служби в армії
Навесні 1920 року Миколи Федоровича Ватутіна у віці 19 років призвали в Червону Армію. Червоноармієць стрілецького полку (Харків) та батальйону (Луганськ) воював з махновцями, бандою Бєльського та іншими супротивниками влади Рад. Вже тоді молодий військовий відзначився видатними здібностями.
Військова кар’єра
Після закінчив піхотну школу і удостоївся звання командира, а за чотири роки (з 1922 по 1926) майбутній генерал Микола Федорович Ватутін пройшов нелегкий шлях від посади командира відділення до ротного. До початку Великої Вітчизняної (відучившись в двох академіях) молодий офіцер зробив успішну партійну і військову кар’єру. Він був заступником начальника Генштабу і числився в складі ЦК Комуністичної партії в Україні.
Командуючий фронтами
З початку війни майбутній генерал армії Ватутін Микола Федорович очолював Північно-Західний фронт, де обстановка залишала бажати кращого. Фронт брав участь у проведенні кількох операцій, серед яких переважно були оборонні. У 1942-му Микола Федорович кілька місяців служив в Генеральному штабі, куди його відкликав Йосип Сталін.
Потім тлумачного військового призначили командувати Воронезьким фронтом. Сполуки цього формування провели ряд наступальних боїв, в результаті яких німецько-фашистські загарбники вже не змогли займатися перекиданням військ, які були необхідні на Кавказі і під Сталінградом, на цій ділянці військових дій. Важкими виявилися бої за Воронеж, але до кінця літа 1942 року наші війська зайняли Чижовский і Осетровский плацдарми.
Через два місяці Миколи Федоровича Ватутіна призначили командувачем Південно-Західним фронтом, яким належало взяти участь у відомої операції «Уран», в ході якої війська двох фронтів вдалося оточити більше двадцяти гітлерівських дивізій. В подальшому спроби Манштейна зняти блокаду угруповання Паулюса були припинені, а німецько-фашистські загарбники під Сталінградом у січні 1943 року були розгромлені.
У березні 1943 року Микола Федорович Ватутін знову став командувач Воронезьким фронтом. Саме він займався розробкою плану першого етапу Курської битви. Восени того ж року Ватутін отримав останнє призначення в його житті – командувач 1-м Українським фронтом (був перейменований Воронезький фронт).
Цей етап короткої біографії Миколи Федоровича Ватутіна включає битви за Дніпро, Київську наступальну і оборонну операції, кілька інших наступу Червоної Армії. Останньою для генерала судилося стати Рівне-Луцької операції.
