Принципи
Юрисдикції міжнародного військового трибуналу підлягали три великі групи злочинів, скоєних нацистами:
- Злочини проти миру. Тобто розпалювання війни шляхом грубого порушення міжнародних договорів, планування наступальних військових операцій в мирний час, а також участь в планах і змови, що вели до початку бойових дій.
- Військові злочини. Навмисне порушення звичаїв війни, жорстокість по відношенню до мирного населення, знищення заручників, відведення в рабство жителів окупованих територій, руйнування населених пунктів, що не викликане військовою необхідністю, застосування заборонених видів зброї.
- Злочини проти людяності. Вбивства, тортури, поневолення представників мирного населення незалежно від часу початку війни, переслідування певних груп за расовими, політичними або релігійними мотивами.
Суть міжнародного трибуналу полягала в індивідуальній відповідальності всіх учасників військових злочинів. Відтепер ніякий кат не міг привести в своє виправдання той факт, що він був простим виконавцем наказів. Прибиральник печей в Освенцімі також нести свою частку відповідальності за масові вбивства в’язнів поряд з комендантом концентраційного табору.
Крім того, діяв Далекосхідний трибунал, який розглядає справи військових злочинців Японії. Діяльність обох органів носила тимчасовий характер, по досягненні своїх цілей вони були розпущені.
