Критика МТКЮ
Багатьма незалежними експертами відзначалася зайва політизованість трибуналу по колишній Югославії. Незважаючи на те, що його метою було справедливий розгляд без урахування національної приналежності, незабаром стало зрозуміло, що незалежний суд міжнародного трибуналу більше схожий на розправу переможців над переможеними.
Велика частина обвинувальних вироків була винесена у справах сербських генералів, майже всі представники хорватських збройних формувань були виправдані. Крім того, уникли відповідальності багато керівників косовських албанців, відповідальні у масових зачистках і торгівлі людськими органами.
Навіть найпалкіші прихильники МБТЮ з нейтральної сторони зі збентеженням виявили, що кровопролитна громадянська війна виявилася, на думку трибуналу, епічної битвою добра (в особі прихильників незалежності) зі злом в особі сербських імперіалістів).
Міжнародний трибунал по Руанді
Масовий геноцид в Руанді в 1994 році по відношенню до етнічної групи тутсі викликав негайну реакцію ООН. Знову вирішили використовувати перевірену тактику міжнародних трибуналів. Резолюція Ради безпеки ООН щодо ситуації в Руанді була прийнята одноголосно, цілями нового органу стало не тільки відплата, але і відновлення законності, миру і примирення сторін.
Міжнародний трибунал по Руанді був організований за подобою МТКЮ. Він складався з двох судових і однієї апеляційної камери. Базувався цей орган в Аруші, що в Танзанії.
Перший процес відбувся в 1997 році. Всього було розглянуто справи 93 обвинувачених. Дванадцять з них були виправдані, однак інші понесли суворе покарання. Найбільш сумно відомим з них став екс-прем’єр країни Жану Камбанде. Було наведено багато доказів того, що він закликав до масових вбивств тутсі і організовував розправи над ними. Самим явним з них стало його схвалення пропаганди на радіо RTLM, яка закликала до фізичного знищення цього народу.
