Особливості курсу
Найбільш популярними є укорочені терапевтичні схеми, але вони пов’язані з певними недоліками. Зокрема, високий ризик алергії і ускладнень після лікування. Не у всіх пацієнтів переносимість антибіотиків, призначених для перорального використання, задовільна, оскільки дозування досить висока. Велика частина медикаментів не допускається до використання при лікуванні вагітних і годуючих жінок, дітей та підлітків – тобто значного відсотка всіх пацієнтів з гонореєю.
Останнім часом не практикується кооперативний метод оцінки результативності медикаментів і немає загальноприйнятої інструкції для вибору терапевтичного курсу. Це призводить до довільного підбору різноманітних препаратів на розсуд лікаря. Іноді лікування виявляється невдалим, що призводить до негативних наслідків, підвищується ймовірність розвитку стійких форм збудника, а хвороба поширюється далі.
Лікування: загальні правила
Терапія гонореї (хронічної і гострої) буде ефективною лише у випадку, якщо лікування проходять обидва постійних статевих партнера, навіть якщо в одного з них немає симптомів зараження. Як правило, призначають два різних антимікробних препарату; на час терапії повністю виключають статеве життя. Навіть при повному зникненні симптомів хворий повинен чітко слідувати лікарським вказівок і приймати препарати в призначених дозах. Через два тижні після курсу необхідно здати аналізи на предмет наявності збудника в організмі. Для попередження рецидиву ще через два тижні аналізи здають повторно.
Якщо обидва заходи показують відсутність патологічної мікрофлори, людина вважається вилікуваним.
