У нашому матеріалі розглянемо картину Юона «Кінець зими. Опівдні, з описом якої ознайомимося в цій статті. Картина належить кисті російського художника Костянтина Федоровича Юона, чия заслужена слава і народна любов були супутниками протягом всього життя талановитої людини. Одного разу в 1958 році під час дії п’єси одна актриса, читає свій монолог, раптом зупинилася і, кинувши випадковий погляд на репродукцію картини «Прочинене вікно», сказала: «Юон…Люблю Юона» – і зал вибухнув оплесками, висловивши таким чином повагу художнику і захоплення його творчістю. Отже, давайте познайомимося з однією з робіт К. Ф. Юона «Кінець зими. Полудень».
Коротка біографія художника
Юон Костянтин Федорович народився 12 жовтня 1875 року в Москві. Батько очолював страхову компанію, мати займалася музикою. Обдарований молодий чоловік став популярним ще в роки своєї юності. Картини художника-початківця виставлялися, мали великий успіх і досить швидко розкуповувалися. Про молодий талант стали писати в журналах з мистецтвознавства. На виручені гроші Костянтин Федорович багато подорожував, побачені їм краси на просторах Батьківщини стали результатом цих поїздок. Талановиті роботи поповнювали колекцію молодого художника. Доля благоволила йому: його рано визнали, нагороджували, багато років він займався викладацькою діяльністю, виплекав знаменитих учнів, в число яких входили скульптор Віра Мухіна і художник Василь Ватагін.
Детальний опис картини. Колірна палітра
Картина К. Ф. Юона «Кінець зими. Опівдні» була написана в 1929 році. На ній ми бачимо задній двір дерев’яного будинку, який, мабуть, розташований на краю села. Центральну частину картини по горизонтальній лінії розділяє паркан. У дворі будинку, гріючись у перших теплих променях ще зимового сонця, бродять кури, які діловито риються в снігових заметах, розшукуючи що-небудь їстівне. На другому плані ми бачимо невелику групу хлопців, які катаються на лижах. Варто погожий день. Такі дні бувають в кінці зими. Саме в цю пору року ще лежить сніг, але вже з’являється перше тепле сонечко. Діти насолоджуються зимової прогулянкою на лижах.
На картині художника Юона «Кінець зими. Опівдні» кількість снігу вражає. Його так багато, що мимоволі хочеться заплющити очі. Костянтин Федорович любив писати сніг, на його картині він зображений не тільки в кришталево-білих тонах. Художник використовував відтінки від світло-блакитного до синього. Присутні і жовтуваті відтінки, що досягають місцями світло-коричневого кольору. На картині ми можемо бачити гру тіней від дерев, птахів і частину будинку. Опис картини Юона «Кінець зими. Опівдні» наштовхує на думку, що твір максимально наближено до реальності. Аналізуючи творчість Юона, можна зробити висновок, що художник несвідомо чи ні малює в кожній своїй картині самого себе, він вистачає кожну кольорову нитку і створює на полотні з їх химерного сплетіння малюнок, повний краси і світла.
Враження від перегляду картини
Перше враження, яке дарує нам полотно чудового художника, – це відчуття бадьорості. Холодну пору року підходить до свого кінця, не мете заметіль, не дме північний вітер, зима зустрічається з ранньою весною. Картина Юона «Кінець зими. Опівдні» передає нюанси предвесеннего настрою. Зверніть увагу, що сонце не зображено на картині, але воно буквально пронизує пейзаж, заповнює собою весь простір. Сніг блищить. Величні вічнозелені ялини мимоволі привертають увагу глядача. З’являється відчуття злиття з природою. Холод, морок перемагають світло і тепло. Відчуйте торжество життя і природи. Картина художника написана в світлих тонах. Юон був сповнений невичерпного оптимізму і бачив світ у яскравих фарбах, що сильно позначилося на його творчості.
Картина Юона “Кінець зими. Полудень” – опис краси рідного краю. Адже ті моменти життя, які були зображені на полотнах художника, нехай і в минулому тисячолітті, близькі і зрозумілі глядачеві. Основною характеристикою творчості Костянтина Федоровича є зображення картин в яскравих, насичених тонах. Обов’язково є присутність «свята життя». У душі кожної людини є такий пам’ятний куточок, де він зберігає картини рідного краю. А найголовніше, ми пам’ятаємо відчуття, які дарує нам пам’ять про дорогих серцю місцях. Ці місця і є наша Батьківщина. І не обов’язково народитися в цих місцях. Буває і так, що людина знаходить особливий куточок світу, де він щасливий і безтурботний, як ті діти, які зображені на картині нашого улюбленого художника.
Висновок. Підсумок
Отже, висновок, підсумовуючи, хотілося б зазначити, що картина Юона «Кінець зими. Полудень», опис якої наведено в цій статті, показує красу російської природи, знайомить школярів з творчістю відомого російського художника Костянтина Федоровича Юона, талант якого є відображенням багатогранної російської культури минулого тисячоліття.
