Визнання
Живописець здобув визнання ще за життя – він став одним із засновників Товариства художників-передвижників, його творчість цінувалося. Вже під час навчання він сам заробляв кошти на життя продажем своїх робіт, а пізніше йому виділили квартиру без плати за оренду. У 1871 році глядач вперше побачив «Граки прилетіли» Саврасова на першій виставці передвижників. Картина була добре прийнята публікою і колегами художника.
Шлях до безодні
Однак, незважаючи на творчі та кар’єрні успіхи, доля Саврасова склалася трагічно, і під кінець життя його здолали хвороби, біди і злидні. Спочатку дружину художника, Софію Карловну, виганяють зі службової квартири. І без того незадоволена фінансовим становищем чоловіка, вона забирає дітей і їде з Москви в Петербург до родички.
Пригнічений злиднями і самотністю Саврасов починає пити і хворіти, в 1880-х його звільняють з училища за прогули і недостатня кількість учнів, а після відбирають квартиру. Йому доводилося перебиватися випадковими заробітками: він писав картини за безцінь і копії своїх і чужих робіт, іноді вдавався до допомоги колишніх колег і просив милостиню на ґанку того самого Училища живопису, скульптури і зодчества.
Пізніше справи художника стали трохи краще: він одружився вдруге, перестав пити, але підірване здоров’я вже було не повернути, і в 1897 році 67-річний художник помер в лікарні для бідних.
