Античні жерці та їх роль у житті суспільства
Жерці у Стародавній Греції грали не менш важливу роль, ніж в культурі Стародавнього Єгипту. Спочатку обряди міг відправляти будь-грек, так як всі його оточує обожествлялось. Греки спілкувалися безпосередньо з живими духами природи.
Історія такого явища, як жрецтво, пов’язана зі зміною у віруваннях давніх греків – з того часу, коли вони стали сприймати своїх богів як антропоморфних істот, створювати для них спеціальні храми і прикрашати їх скульптурними зображеннями, що виконують роль ідолів. У цих храмах були потрібні служителі, якими і стали жерці. Спочатку храми вважалися лише “будинком” для бога, а не місцем для молитви звичайних людей. Місце для жертвоприношень і молитов населення розташовувалося на площах, де були встановлені жертовники. У храмах богів посередниками між людьми і богом були жерці-чоловіки, а в храмах богинь – жінки.
Функція жерців у храмі Аполлона в Дельфах зводилася не тільки до принесення жертв і відправлення релігійних обрядів, але і до трактування пророцтв, які Піфії віщали зі свого золотого трону-триноги, встановленого над міжгір’ям. По суті, і самі Піфії були жрицями бога сонячного світла. Перебували вони під тривалим наркотичним впливом від випарів міжгір’я (за стародавнім міфом вихідних від розкладається змія Піфона, вбитого Аполлоном і замурованного в скелі), випарів священного джерела і води, якої вони втамовували спрагу і здійснювали обмивання, і лавра, на підстилці з якого спали і листя якого жували замість їжі протягом трьох днів до обряду. Сидячи під золотим конічним ковпаком, під яким концентрувалися пари і який посилював і спотворював звучання голосу жриць, вони говорили малосвязные тексти, які інтерпретували – “переводили” поруч стояли жерці бога Сонця. Поступово “проріканнями” Піфій стали користуватися можновладці і відомі воєначальники з політичними цілями.
Жерці цього храму, у віданні якого було і величезну кількість золота, принесеного в дар Аполлона відвідувачами і зберігається в спеціальних будинках-дарохранилищах по дорозі до храму, були ще й божими скарбниками. Вони поступово придбали особливий вагу, як і жерці храму Асклепія.
