Епіфора: визначення, приклади.

Епіфора – це одна з найпоширеніших стилістичних фігур, яка виражається в повторенні одних і тих же слів або сполучень слів на завершення суміжного відтінку мови.

Епіфора з точки зору синтаксису являє собою різновид паралельних конструкцій. Сама по собі епіфора використовується рідше, ніж просто паралелізм. Являє собою протилежність таку фігуру мови, як анафора.

Приклади епіфори з художньої літератури.

Найчастіше епіфора частіше знаходить застосування у віршованих конструкціях.

«Милий друг, і в цьому тихому будинку
Лихоманка б’є мене.
Не знайти мені місця в тихому будинку
Біля мирного вогню!»
(А. Блок)

Але можна зустріти приклади використання цього прийому в прозі. Використання повторів епізодів, фраз використовуються авторами для надання додаткової значущості якогось епізоду і розкриття душевного стану героя. Наприклад:

«Фестончики, всі фестончики: пелеринка з фестончиков, на рукавах фестончики, эполетцы з фестончиков, внизу фестончики, скрізь фестончики». (Н. Гоголь)

Особливість впливу лексичних повторів помітив ще Цицерон і успішно використав цей прийом у своїх трактатах.

Види епіфори.

Епіфора – це стилістичний прийом, що має кілька різновидів:

  • Граматична епіфора полягає в застосуванні словоформ або звукових рядів у завершенні суміжних рядків. Такий прийом часто використовується в дитячих віршах:

    «Зорок погляд совиний,
    Бачить звіриний слід.
    Тонкий слух совиний,
    Чує мишачий писк «.
    (І. Батий)

  • Лексична епіфора являє собою повторення слів на кінці мовленнєвого відрізка. Найвідоміший приклад цього виду эпифор у вірші А. Пушкіна «Бережи мене, мій талісман».
  • Приклад риторичної епіфори можна знайти в російських народних і дитячих піснях. Одна з найвідоміших дитячих пісень з риторичної эпифорой: «Один – сірий, другий – білий, два веселих гуся». Вживання першого чотиривірші в ув’язненні кількох строф чистому вигляді або з деякими лексичними змінами – також приклад риторичної рими.

Де використовується епіфора в літературі?

Эпифору можна знайти у фольклорних текстах або у творах, які автор намагається стилістично до них наблизити.

Найвідоміше вживання епіфори зустрічаємо в п’єсі Олександра Гладкова, яка увійшла в основу художнього фільму «Гусарська балада»:

Інший клянеться палкою пристрастю,
Але, коли випито вино,
Вся пристрасть його на дні пляшки…
Давним-давно… Давним-давно…

Закоханим море по коліно,
Я з ними в цьому заодно,
Але вартує всіх зрада…
Давним-давно… Давним-давно

Дивіться також:  Який одяг зараз в моді? Модні тенденції для дівчат