Тритій
Надважкий ізотоп водню, в ядрі якого є протон і два нейтрона, має атомну масу 3,016 – приблизно втричі більше, ніж у протію. Тритій позначається символом Т або 3H1. Він плавиться і кипить при ще більш високих температурах: 20,6 До 25 К відповідно.
Це радіоактивний нестабільний ізотоп з періодом напіврозпаду 12,32 року. Утворюється він при бомбардуванні ядер атмосферних газів, наприклад, азоту, частинками космічних променів. Розпад ізотопу відбувається з випусканням електрона (так званий бета-розпад), при цьому один нейтрон у ядрі зазнає перетворення в протон, а хімічний елемент підвищує атомний номер на одиницю, стаючи гелієм-3. У природі тритій присутня в слідових кількостях – його дуже мало.
Надважкий водень утворюється в важководних ядерних реакторах при захопленні дейтерієм повільних (теплових) нейтронів. Частина його доступна для вилучення і служить джерелом тритію. Крім того, його отримують як продукт розпаду літію при опроміненні останнього тепловими нейтронами.
Тритій характеризується малою енергією розпаду і представляє деяку радіаційну небезпеку лише у випадках, коли потрапляє всередину організму з повітрям або їжею. Для захисту шкірних покривів від бета-випромінювання досить гумових рукавичок.
