Один з найбільш значущих персонажів історії Російської держави, Володимир Мономах, належить до тих особистостей, життя і діяльність яких залишилося досить важливих свідчень. Тому коротко про Володимира Мономаха розповісти дуже складно. Але спробуємо це зробити.
Особистість Володимира Мономаха
Коротко з біографією. Володимир Всеволодович – син князя Київського Всеволода Ярославича. При хрещенні отримав ім’я Василь. Прізвисько Мономах закріпилося за ним через споріднення з імператором Костянтином Мономахом (він був його рідним онуком). Матір’ю Володимира була Анна, візантійська принцеса.
Володимир Всеволодович був освіченою і розумною людиною, талановитим письменником. Далекоглядним політиком, мудрим правителем і законодавцем, відважним і досвідченим воїном. Людиною чесним і справедливим. Він був затятим противником міжусобних воєн і утиски бідняків. Ратував за об’єднання Давньої Русі.
Як Володимир Мономах прийшов до влади
Початок XI ст. охарактеризувався зміною зовнішнього ворога: замість оттесненных від кордонів держави печенігів великі неприємності руських земель стали завдавати половці. Будучи, як і печеніги, кочівниками, вони чудово пересувалися верхи, володіли луком та стрілами, списами і арканами. Їх натиск був стрімкий, потужний і супроводжувався жахливим криком. Швидко зникаючи після наскоку, вони вели з собою величезну кількість полонених і залишали руїни на місці поселень і випалені ріллі.
Першого набігу на Русь половецьких загонів чинила опір об’єднана дружина Ярославичів. Однак битва на річці Альті російськими воїнами була програна. А київський князь Ізяслав Ярославич відмовився продовжити війну, навівши в якості аргументів особисті причини. Таке рішення князя викликало невдоволення і заколот киян. Ізяслав був змушений бігти в Польщу, де зібрав сильне військо і повернувся в Київ у його супроводі. Але незабаром знову був вигнаний. Вже остаточно.
Після смерті останнього сина Ярослава Мудрого київський престол отримав син Ізяслава Святополк, якого він покладався по праву старшинства. Коли ж він помер, то кияни закликали шанованого ними Володимира Всеволодовича, до того часу йому вже було 60 років.
Коротко про правління Володимира Мономаха: зовнішня політика
Під час правління Володимира Мономаха основні зусилля зовнішньої політики Києва були спрямовані на боротьбу з половцями і вирішення питань з Візантією. Вирішуючи перше завдання, князь виступав не тільки як воїн і полководець, але і як успішний дипломат: близько 20 разів він особисто укладав вигідні договори з половцями. Крім того, Мономах вважав важливим і активні воєнні дії у вигляді рейдів в половецькі землі, а також агітацію в стані противника.
Що стосується другого завдання, то він вів вдалі спільні воєнні дії з імперією, ставши союзником імператора Діогена. Допомогою в цьому йому стало рішення видати за нього заміж свою дочку Марію.
“Статут Володимира Всеволодовича” як важливий законодавчий акт
Цей документ був створений у перші ж роки правління князя на київському престолі. Володимир Мономах стисло, але змістовно виклав в ньому основні позиції, пов’язані із змінами внутрішньої політики держави. За його допомогою він хотів припинити міжусобну ворожнечу. За найменшу непокору слід було серйозне покарання. А своїх синів Мономах зробив удільними князями в Новгороді, Смоленську, Ростові та Суздалі.
Крім того, важливий аспект Статуту був пов’язаний з полегшенням життя різного роду боржників, а також він обмежував владу над ними лихварів і їх свавілля. Згідно зі Статутом лихварі не могли визначати відсоток до позики більш ніж на 20 %. Боржники, відпрацьовують у людину, що дав їм гроші в борг, мали право йти від позикодавця, щоб заробити ці гроші в іншому місці і віддати йому. Статут не дозволяв поневолювати вільних людей за борги.
Отже, у цій статті ми коротко про Володимира Мономаха дізналися найважливіше з області його зовнішньої і внутрішньої політики.
