Поет-початківець
У 1909 році став утворюватися поетичний гурток, причому саме завдяки Ігорю Северянину. До 1911 році з’явилося вже ціле творче об’єднання эгофутуристов. Це було нове протягом, якому були властиві рафінованість відчуттів, неологізми, себелюбство і культ особи. Все це вони намагалися виставити напоказ. Але засновник цього нового літературного руху незабаром покинув його, опинився в колах символістів і став виступати сольно.
Поява в російській поезії такого майстра пера, як Северянин, вітав Брюсов. І з цього моменту вийшло 35 поетичних збірок поета Сєверяніна. Одна з його рукописів «Хабанера ІІ», завдяки письменнику Івану Наживину, потрапила в руки самого Льва Толстого, який нещадно, в пух і прах розкритикував постмодерніста Сєверяніна. Але цей факт не зломив, а навпаки, пропіарив його ім’я, хоч і «по-чорному». Він став відомим.
Король поетів
Журнали, які знайшли в цьому сенсацію, стали охоче друкувати його твори. У 1913 році вийшов його знаменитий збірник, що приніс йому славу, – «Громокипящий кубок». Северянин став їздити зі своїми виступами по всій країні і збирав повні аншлаги. Поет володів чудовим виконавською даром. Борис Пастернак говорив про нього, що в естрадній декламації віршів він міг змагатися тільки з поетом Маяковським.
У 48 збірних поетичних концертах він взяв участь і 87 дав особисто. Беручи участь у поетичному конкурсі в Москві, він отримав звання «Короля поетів». По балах він обійшов свого головного суперника – Володимира Маяковського. Величезна кількість шанувальників зібралися у просторій аудиторії політехнічного інституту, де поети читали свої твори. Було гаряче в бесідах, між прихильниками відбувалися навіть бійки.
