В літературі є таке поняття як “зайвий людина”. Використовується, коли йдеться про героя, що викликає співчуття у читача – як правило, представника низького соціального шару, особистості незахищеною, часто піддається приниженням. Приклад “зайвої людини” в зарубіжній літературі – головна дійова особа повісті “Сторонній” Альбера Камю. Проте цей персонаж жалість не у всіх читачів викликає. Безіменний герой з книги французького письменника Альбера Камю – стороння, зайвий, чужий суспільству людина в силу своєї патологічної байдужості до всього.
Про автора
Творець повісті “Сторонній” – Альбер Камю – прозаїк, есеїст, філософ, лауреат Нобелівської премії з літератури. Майбутній письменник народився за рік до початку Першої світової війни в алжирському містечку Мондові. Його батько працював на виноробної фермі, 1914 році загинув в битві на Марні. Мати Камю була жінкою неписьменною.
Дитинство майбутнього лауреата Нобелівської премії пройшло у злиднях. Однак Альбер з ранніх років виявляв дивовижні здібності, а тому, на відміну від багатьох своїх однолітків, вступив після закінчення школи в ліцей. У тридцяті роки Камю вивчав філософію в Алжирському університеті. Він багато читав, вів щоденник, писав есе. Величезний вплив на формування Камю як письменника справили творчість Достоєвського, праці Ніцше.
На початку Другої світової війни письменник працював у газеті “Парі-суар”. У 1940-му він завершив роботу над повістю “Сторонній”. Альбер Камю у 1942 році зміг видати твір, і це стало важливою подією у французькій літературі. У роки війни він написав також “Міф про Сізіфа” та “Чуму”.
Камю був людиною досить активним. Примикав то до однієї, то до іншої підпільної організації. На початку п’ятдесятих публікувався в анархистском журналі. За повість “Сторонній” Альбер Камю одержав Нобелівську премію в 1957-му – за три роки до смерті. Основна тема творів французького прозаїка – боротьба з несправедливістю і насильством.
