Хвороба Келлера: причини, симптоми і лікування

Про патології, особливості якої світу повідав ще в минулому столітті німецький рентгенолог Келлер, сьогодні відомо зовсім небагато інформації. Захворювання, назване на честь свого відкривача, являє собою асептичний некроз човноподібної кістки або головок плюсни, за рахунок чого хвороба відноситься до категорії остеохондропатій.

Патологічні зміни ступні подібного роду з’являються найчастіше в дитячому віці, хоча медицині відомі випадки, коли аномалії піддавалися дорослі люди. Хвороба Келлера найчастіше діагностується у хлопчиків у віці 5-7 років і дівчаток-підлітків.

Загальні відомості

Патологія Келлера – це хронічна остеохондропатия, яка протікає внаслідок дегенеративних змін у губчастої субстанції трубчастих кісток і часто стає причиною зародження асептичного некрозу або мікропереломів в уражених місцях. Аномалія охоплює ладьевидную і плеснові кістки.

Виявляється порок у пацієнтів абсолютно різного віку, але найчастіше нею піддаються молоді організми.

Хвороба Келлера у дітей протікає набагато агресивніше, ніж у дорослих пацієнтів і характеризується яскраво вираженими симптомами, злоякісною формою та безліччю ознак, що вимагають негайної реакції та медичної допомоги.

Причини

Згідно з твердженнями медиків, патологія, незалежно від її виду, з’являється на тлі розладів повноцінного кровотоку в тканинах ступні, з-за чого погіршується їх постачання поживними мікроелементами і киснем. Код хвороби Келлера за МКХ-10 – М92.

Зародження цього процесу сприяють різні умови, серед яких:

травмування тканин;
хронічна і гостра інтоксикація;
гормональні збої;
порушення в обмінних процесах;
зараження дистальних відділів кінцівок;
тривале використання незручною або занадто тісного взуття;
набуті та спадкові деформації стопи;
вроджені аномалії кровотоку.

Етіологія

Клінічна картина цього пороку проявляється у вигляді безлічі типових ознак. Зазвичай розвиток хвороби починається з набряку м’яких тканин тильного боку стопи, що свідчить про прогресування дегенеративних процесів у кістках.

Пухлини не властиві які-небудь ознаки, вона практично не супроводжується больовими відчуттями – вони можуть виникати тільки при бігу або ходьбі.

Через кілька днів після виникнення набряку він самостійно проходить, приносячи видимий ефект уявного одужання. Насправді ж таке чудесне зникнення пухлини не варто ігнорувати ні за яких обставин, оскільки воно свідчить про перехід хвороби Келлера на наступну стадію.

Ознаки

Іноді патологія може протікати і зовсім безсимптомно. У хворих, які навіть не підозрюють про присутність у своєму організмі аномалії, захворювання частенько виявляється зовсім випадково, наприклад під час планового огляду або рентгенографії. При відсутності своєчасної терапії хвороба Келлера може привести до більш серйозних наслідків, серед яких слід виділити:

формування всіляких деформацій стопи або складних різновидів плоскостопості;
розвиток артрозу;
розлади в роботі дрібних суглобів.

У 6 % всіх випадків захворювання призводить до інвалідності.

Класифікація

Хвороба Келлера 1 типу у дітей характеризується набряком в області локалізації човноподібної кістки та її проекції на тильну сторону стопи. При цьому інші ознаки запалення, наприклад місцеве підвищення температури шкіри або гіперемія, можуть бути зовсім відсутніми. А це говорить про те, що патологія має неінфекційних характером.

Практично паралельно з появою пухлини біля човноподібної кістки виникає больовий синдром, інтенсивність якого підвищується у момент фізичних навантажень на дистальні відділи кінцівок. У результаті постійно наростаючого болю дитина починає поступово кульгати і спиратися на зовнішній край стопи. З плином часу больовий синдром стає постійним і турбує пацієнта навіть у стані повного спокою.

Хвороба Келлера 2 типу виникає найчастіше у дівчаток в період статевого дозрівання і проявляється як припухлості. Пацієнти скаржаться на біль в області плеснових кісток. Як і у випадку з першим видом захворювання, ознаки запального процесу відсутні.

Спочатку біль з’являється під час ходьби і локалізується в передньому відділі стопи. По мірі розвитку пороку больовий синдром в плеснових кісток наростає і стає постійним. У дорослих хвороба Келлера 2 типу зазвичай протікає протягом приблизно 2-3 років, після чого перетворюється в асептичний некроз ураженої зони або її фрагментації на дрібні осколки. Наслідки цієї патології можуть значно вплинути на якість життя постраждалого людини.

Діагностика

Для виявлення хвороби Келлера ортопед проводить ретельний огляд пошкодженої ноги, а також детальне опитування пацієнта. Основною ж методикою діагностування вважається рентгенографія.

На знімках при хворобі Келлера 1 типу послідовно виявляються ступеня пошкодження човноподібної кістки, а також її сплющення і ущільнення, повне розсмоктування фрагментів, а потім і її регенерація до початкових параметрів.

При хворобі Келлера 2 типу на знімках спостерігається зниження висоти головок плеснових, а також їх ущільнення. До того ж відбувається зміна суглобової замикальної пластини, збільшення щілини плюснефалангових суглобів і фрагментація кісток – все це теж видно на рентгені. Навіть після відповідної терапії повної регенерації нормальних параметрів пошкоджених головок майже ніколи не відбувається.

Загальні принципи лікування хвороби Келлера

Результативність терапії при цій патології безпосередньо залежить від своєчасності діагностики та правильності підбору схеми. На ранніх стадіях формування асептичного некрозу у дітей здійснюється консервативне лікування, яке передбачає використання декількох методик:

усунення надлишкової навантаження зі стопи шляхом повної іммобілізації травмованої кінцівки – накладення гіпсової пов’язки на 1-2 місяці;
розвантаження ступні за допомогою застосування ортопедичних устілок, супінаторів, накладок, за рахунок чого усувається напруга з човноподібної і плюсневих кісток;
використання анальгетиків для блокування больових відчуттів;
вживання протизапальних медикаментів загальної і місцевої дії для усунення набряку та болючості;
використання препаратів на основі фосфору і кальцію, які допомагають збалансувати метаболізм і стимулюють відновлення кісткової тканини;
фізіопроцедури – ванночки з травами, теплова терапія, електрофорез;
ЛФК є невід’ємною складовою лікування хвороби Келлера у дорослих і дітей на етапі відновлення, передбачає виконання певного комплексу вправ.

І при хворобі першого типу, і при патології другої форми оперативне втручання призначається пацієнтам вкрай рідко, виключно на запущених стадіях.

Медикаментозна терапія

Лікування хвороби Келлера як у дітей, так і дорослих передбачає використання лікарських засобів як складової комплексної схеми.
Нестероїдні протизапальні препарати та ненаркотичні анальгетики. Ці медикаменти рекомендуються пацієнтам для позбавлення від больових відчуттів. Оскільки захворювання найчастіше проявляється в дитячому віці, то як болезаспокійливих препаратів використовуються засоби, у складі яких присутній ібупрофен або парацетамол. Інші медикаменти зазвичай не застосовуються в педіатрії. При лікуванні дорослих пацієнтів можливе використання і інших ліків з цієї категорії.
Препарати для стабілізації фосфорно-кальцієвого обміну речовин. Вживання ліків цієї групи допомагає максимально швидко відновити кісткову тканину і заповнити нестачу мікроелементів в організмі. У таких ситуаціях лікарі часто призначають “Аквадермит”, препарати, що містять кальцій, і всілякі полівітамінні комплекси.
Засоби для поліпшення периферичного кровотоку. Їх вживання необхідно для нормалізації повноцінного кровообігу і стабілізації постачання кісткової тканини. З урахуванням віку пацієнта можуть бути виписані: “Актовегін”, “Трентал”, “Кавінтон”, “Цинназарин”, “Билобил”, “Стугерон”, “Пентоксифілін”, “Танакан”.

Народні рецепти

Цей спосіб лікування спрямований тільки на усунення неприємної симптоматики: втамування больового синдрому та ліквідацію набряку.

Така терапія починається з використання теплових ванночок, для виготовлення яких застосовується проста морська сіль. Ноги потрібно опустити на півгодини в гарячий розчин, а потім обполоснути і насухо витерти. Таку процедуру рекомендується проводити щодня, найкраще ввечері. Лікування хвороби Келлера з допомогою народних рецептів можна комбінувати із засобами традиційної медицини. Але робити це можна тільки з дозволу лікаря.

Зрозуміло, захворювання 2-го типу вимагає більш серйозної терапії із забезпеченням повноцінної іммобілізації дистальних відділів травмованої кінцівки. Народна медицина в такому випадку здатна лише зменшити інтенсивність больового синдрому. Саме тому при виникненні перших тривожних ознак патології необхідно терміново звернутися до ортопеда.

Оперативне втручання

При аномалії 1-го типу під час операції в човноподібної кістки проробляється два канали, в які в подальшому вростають судини і забезпечують необхідну тканин харчування. Зазвичай після хірургічного втручання больовий синдром швидко відступає і більше не повертається. У реабілітаційний період пацієнту рекомендується пройти курс масажу, фізіотерапевтичних процедур та ЛФК.

При виявленні хвороби Келлера 2 типу здійснення операції потрібно набагато рідше. Хірургічне втручання необхідне лише при приєднанні деформуючого остеоартрозу. У таких ситуаціях усуваються кісткові розростання, а голівці плюсни надається специфічна сферична форма. Не можна проводити резекцію всієї кістки, оскільки із-за цього кінцівку може втратити значну опору.