Групи ризику
Беручи до уваги той факт, що патологія зустрічається частіше усього на території між Середземномор’ям і Азією, її ще нерідко називають вадою Шовкового шляху. В інших місцевостях випадки захворювання хворобою Бехчета фіксуються надзвичайно рідко.
Найбільш часто захворювання зустрічається у Туреччині, потім слідують: Японія, Саудівська Аравія, Іран і Корея. В інших країнах захворюваність складає всього один випадок приблизно на 100 тисяч осіб.
Хвороба Бехчета у чоловіків діагностується набагато частіше, ніж у жінок. Винятком є лише Японія і Корея – тут патологія вражає здебільшого саме жіноче населення. Перші ознаки з’являються, як правило, у пацієнтів, старше 40 років.
Етіологія захворювання
Конкретні причини зародження хвороби Бехчета досі не виявлено. Сьогодні існує дві теорії появи патології: генетична і інфекційна. Беручи до уваги той факт, що порок набагато частіше зустрічається у літніх людей, швидше за все, важливу роль грає спадкова схильність в комбінації з зовнішніми шкідливими факторами.
Генетично захворювання більшою мірою схильні люди, мають антигени HLA-В51 і аномальні рівні цитокінів IL-6, 17, 8, 21.
Що стосується інфекційної теорії розвитку хвороби, головне місце в ній відводиться стрептококів, герпетичних вірусів і мікобактерій туберкульозу.
Крім усього іншого, на появу цього пороку може впливати тривале зловживання спиртними напоями, наркотичними препаратами, тютюном, присутність аутоімунних патологій, які супроводжуються пошкодженням слизових оболонок.
