Хрия: приклад, структура і особливості

Визначення і типи хрии

У риториці як вправи практикується монолог – міркування. У давньогрецькому він називався “хрия”.

Міркування ставить своєю метою пояснення, доказ або спростування початкової тези. Це логічно послідовні висновки на тему заданого тези. Вони йдуть в певному порядку, підсумком якого і служать укладання за заданим тези.

В сучасних програмах з риторики, приміром, хрия – це міркування, що пояснює або доводить будь–яке положення, теза, висловлювання.

Отже, в хрии є теза, яка підлягає підтвердженню або спростуванню.

Хрия як частина структури присутній у будь-яких текстах-міркуваннях. У статті, художньому творі, в мові простежується побудова тверджень, їх зміну чи розвиток, докази. Виділяють два типу: класична й вільна хрия.

Структура класичної хрии

Перший тип хрии – класична. Її називають також суворої або прямий.

Головна вимога суворої хрии – спочатку сформулювати тезу. Він буде доводити подальшим міркуванням.

Структура класичної хрии містить вісім частин.

  • Напад. Його мета – привернути увагу, зацікавити. Він є початком мовлення. Тут може бути опис тези. Якщо це чиєсь висловлювання, то ще М. В. Ломоносов радив помістити тут похвалу автору.
  • Парафразис – розгорнуте пояснення теми. Власне, це наступні п’ять пунктів. Одна розповідає частина і чотири пояснюють.
  • Причина – обґрунтування вірності тези.
  • Протилежне – тут розглядаються думки, протилежної тези. Дається їх спростування. Тут можливі два варіанти:
    • просто відкидається протилежне;
    • самостійно пропонуються заперечення, кожне спростовується окремо.

    5. Подоба – порівняння тези або його причини зі схожими ситуаціями, уподібнення чогось відомому або загальноприйнятим.

    6. Приклад – ілюструється висловлену тезу; наводяться події, які можуть служити доказом висловленої думки.

    7. Свідоцтво – наводяться слова авторитетних людей або тексти авторитетних видань, що підтверджують початковий тезу.

    8. Висновок тут може повторюватися початкова думка з більшою силою; міститься висновок; особисте ставлення до теми.

    Приклад суворої хрии – доказ математичної теореми.

    Схема міркування не догма: злегка можуть мінятися місцями основні частини, іноді їх можна пропустити, якщо це вимагається за задумом. Якщо дуже схематично, то так учили навіть в радянський час: вступ – основна частина – висновок.

    Приклад хрии суворого типу, але не повною – мова Цицерона з “Тускуланских бесід” на тему «Не варто боятися смерті (Сократ)». Вона пропускає приклад і свідоцтва.