Генерал Аносов
Далі за сюжетом йде розповідь старого генерала про кохання. Читач познайомився з ним ще в четвертій главі, і тоді вже опис його життя займав більше місця, ніж опис життя Віри – то є історія цього персонажа набагато важливіше. В аналізі повісті “Гранатовий браслет” слід зауважити: образ думок генерала Аносова дістався йому від самого Купріна – слова персонажа письменник втілив своє уявлення про кохання.
Генерал вважає, що “люди в наш час розучилися любити”. Він бачить навколо себе лише корисливі відносини, іноді скріплюються шлюбом, і наводить в приклад свою дружину. Тим не менш він ще не втратив ідеалу: генерал вірить, що та щира, самовіддана і прекрасна любов існує, однак не очікує побачити її в реальності. Те, що знає він – “два випадки схожих” – шкода і безглуздо, хоча в цій побутової життєвої безглуздості і незграбності проглядає іскра істинного почуття.
Тому генерал Аносов, на відміну від чоловіка Віри Миколаївни та брата Миколи Миколайовича, відноситься до історії з любовними листами серйозно. Він поважає почуття таємничого прихильника, тому що за курйозом і наївністю зумів розгледіти образ істинної любові – “єдиної, всепрощаючої, на все готової, скромною і самовідданої”.
