Знайомство
Ф-1 є ручним протипіхотної оборонної гранатою. В технічній документації значиться під індексом ГРАУ 57-Р-721. Це вибуховий боєприпас зі значним радіусом розкиду уламків. Тому метати бойові гранати Ф-1 можна з укриттів, з бронетранспортерів і танків. Ручний снаряд призначений для використання в умовах оборонного бою. До мети доставляється вручну шляхом кидка.
Про історію створення. З чого все починалося?
В 1922 році за постановою військового керівництва Червоної Армії була проведена ревізія на складах з артилерійськими боєприпасами. На той час РСЧА мала сімнадцятьма видами гранат. Тим не менше серед великого асортименту осколково-оборонних моделей виробів вітчизняного виробництва не виявилося. Червоноармійці використовували гранати, виготовлені за системою Міллса. На складах зберігалося не менше 200 тис. одиниць таких ручних снарядів. Також застосовувалися французькі боєприпаси – F-1 1915 року випуску. Однак цей «кишеньковий снаряд» мав дуже ненадійний запал. Оскільки картонний корпус був недостатньо герметичним, відбувалося зволоження детонаційного складу, в результаті чого французькі гранати часто не спрацьовували або ж вибухали в руках солдатів. У доповіді до військовому відомству РСЧА було позначено, що вибуховими пристроями осколково-оборонного типу радянська армія забезпечена лише на 0,5%. У 1925 році були випробувані всі наявні на артилерійських складах вибухові пристрої. Завдання експертної комісії полягала в тому, щоб вибрати оптимальний варіант, який в подальшому можна було б використовувати для проектування радянської гранати. Після тестування вибір припав на вибухові пристрої системи Міллс 1914 року випуску і F-1.
