Ступеня тяжкості
Захворювання розвивається поступово, проходячи через кілька стадій.
Ступеня гіпертрофії міокарда:
На ранній стадії захворювання в більшості випадків піддається лікуванню консервативними методами. При запущеній формі лікарем вирішується питання щодо доцільності проведення хірургічного втручання.
Діагностика
При виникненні перших тривожних ознак гіпертрофії міокарда необхідно звернутися до кардіолога. У процесі прийому лікар проводить первинну діагностику, включає наступні заходи:
Для постановки точного діагнозу призначається комплексне обстеження. Основним методом інструментальної діагностики захворювання є електрокардіографія. При гіпертрофії міокарда на ЕКГ виявляються наступні зміни:
- Деформація зубця Р. В цьому випадку прийнято говорить про патології передсердь.
- Електрична вісь відхилена вліво або вправо. Це залежить від того, який шлуночок збільшений в розмірах. Горизонтальне положення осі також нерідко свідчить про наявність патології з лівої сторони, але при цьому у 5-му і 6-му грудному відведенні повинен бути підвищений зубець R.
- Змінено міру електропровідності серця.
За рішенням лікаря також призначаються додаткові методи інструментальної діагностики. До них відносяться:
- УЗД. В процесі проведення дослідження можливо виявити різні пороки серця, ділянки зі зниженим показником скоротливості, потовщення міжшлуночкової перегородки і міокарда.
- Ехокг. Високоінформативний метод діагностики, який дозволяє оцінити розміри відділів серця, а також проаналізувати градієнт тиску між шлуночками і кровоносними судинами. В процесі проведення Ехокг можливо зафіксувати зворотне протягом рідкої сполучної тканини.
- Навантажувальні проби. Передбачає проведення велоэргонометрии. Під час отримання навантаження на біговій доріжці у пацієнта з допомогою ЕКГ, УЗД і Ехокг реєструються всі необхідні показники.
В деяких випадках доцільно проведення рентгенографічного дослідження, коронарографії та МРТ серця. На підставі отриманих результатів лікар складає максимально ефективну схему лікування.