Гіпертрофія міокарда: види, причини, симптоми, діагностика і лікування

Медикаментозна терапія

Всі препарати призначаються з метою усунення першопричини захворювання, поліпшення загального самопочуття хворого, збільшення тривалості життя пацієнта, а також для профілактики різного роду ускладнень, які можуть представляти небезпеку не тільки для здоров’я, але і для життя людини.

У переважній кількості випадків діагностується гіпертрофія лівого шлуночка. У подібних ситуаціях призначаються такі медикаментозні засоби:

  • Бета-адреноблокатори. Приклади препаратів: «Атенолол», «Надолол», «Соталол», «Пропранолол». Подібні засоби допомагають добитися видимих поліпшень як мінімум у третини пацієнтів. Механізм дії препаратів наступний: проникаючи в організм, активні компоненти зменшують потребу серця в кисні. Якщо ж хворий знаходиться в стані психоемоційного або фізичної напруги, речовини сприяють зниженню ступеня впливу симпатоадреналової системи. В результаті у пацієнта значно поліпшується якість життя за рахунок усунення неприємних симптомів. Найбільш часто кардіологи призначають «Пропранолол». На початковому етапі лікування гіпертрофії міокарда препарат необхідно приймати тричі на день у дозі 20 мг. Остання повинна поступово збільшуватися. Якщо при максимально ефективній дозі (до 240 мг) у пацієнта виникають небажані реакції, препарат необхідно замінити. До осіб, які страждають від серцевої недостатності хронічного характеру, підхід завжди індивідуальний. Мінус таких препаратів: вони ніяк не впливають на тривалість життя хворого, тобто вони не можуть її збільшити.
  • Блокатори кальцієвих каналів. На тлі прийому даних коштів нормалізується скорочувальна функція, завдяки чому зупиняється прогресування гіпертрофії. Крім того, зменшується потреба серцевого м’яза в кисні. В результаті самопочуття пацієнта значно поліпшується, його організм стає більш витривалий. Як правило, лікарі призначають «Верапаміл». Згідно зі статистикою, лікування даним препаратом ефективно у більшості хворих. Приймати медикамент необхідно тричі на добу в дозі 20-40 мг. При гарній переносимості її поступово збільшують максимум до 240 мг.
  • Додаткові кошти. До них відносяться: антиаритмічні препарати (наприклад, Дизопірамід»), антикоагулянти, антигіпертензивні медикаменти, вітаміни та мікроелементи.

Функціонування правого шлуночка в значній мірі залежить від роботи легенів. Якщо виявлено його гіпертрофія, що відбувається в рідкісних випадках, призначаються препарати для лікування основного захворювання дихальної системи. Які засоби доцільно приймати, вирішує лікар на підставі результатів діагностики та індивідуальних особливостей здоров’я пацієнта.

При зупинці розвитку гіпертрофії міокарда, поліпшення якості і тривалості життя хворого, відсутності ризику виникнення ускладнень результат проведення медикаментозної терапії вважається успішним.