Лікарська терапія
Лікування артеріальної гіпертонії може бути здійснено за допомогою традиційних класичних методів, які рекомендується доповнювати альтернативними способами. Що ж пропонує нам сучасна медицина? Основу традиційної методики складає лікування гіпертонії ліками. При цьому лікарі використовують певний перелік медикаментозних засобів. Всі препарати для лікування гіпертонії повинні бути призначені тільки кваліфікованим фахівцем. Причому їх прийом за певною схемою і в обсязі призначеної дозування повинен бути здійснений протягом всієї подальшому життю хворого. Лікарі попереджають своїх пацієнтів про те, що самовільна заміна або відміна препаратів для лікування гіпертонії неприпустима.
При розвитку патології медикаментозна терапія повинна бути припинена навіть у тому випадку, коли тиск у людини прийшло в норму, і він почуває себе досить добре. Лікування гіпертонії ліками проводиться з використанням:
- ИАПФ, або інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту. Дія цих препаратів спрямована на блокування вироблення реніну нирками, який і викликає зростання ПЕКЛО. В цьому разі призначаються такі лікарські засоби як «Тритаце», «Метиоприл», «Капотен», «Каптоприл», «Лізиноприл», «Престариум» і «Моэкс». Дані препарати сприяють розширенню коронарних судин, дозволяють повернути назад процес розвитку недуги. Такі засоби мають незначне число побічних ефектів, захищають серце і нирки від імовірності розвитку в них ускладнень. Призначають зазначені препарати для лікування симптомів гіпертонії 2 ступеня і 1-й. Тобто тоді, коли патологія ще піддається медикаментозному контролю.
- Бета-блокаторів. У цю групу входять препарати старого покоління. Призначають їх у разі стійкого збільшення ПЕКЛО, характеризується високими показниками. Бета-блокатори покликані знизити частоту скорочень серцевого м’яза і показники периферичного судинного опору. Судячи за відгуками пацієнтів, їм значною мірою допомагають такі препарати як «Метопролол», «Атенолол», а також «Локрен». Всі вони використовуються при брадикардії, для якої характерний вкрай рідкісний серцевий ритм, не доходить до 40 ударів протягом однієї хвилини, а також при обструктивному бронхіті та бронхіальній астмі. Проте, лікарі відзначають той факт, що бета-блокатори володіють значною кількістю побічних ефектів. Протипоказанням для їх застосування є наявність таких захворювань як аритмія і цукровий діабет. Призначаються бета-блокатори в поєднанні з сечогінними засобами.
- Антогоністи кальцію. Препарати цієї групи лікарі часто призначають при наявних симптомів гіпертонії і для встановлення ефективного контролю нижніх і верхніх цифр АТ. Принцип їх дії полягає в запобіганні доступу іонів кальцію до клітин судин, що дозволяє знизити жорсткість їх стінок. Препарати цієї групи здатні поліпшити коронарний кровообіг. Крім того, вони розширюють судини. Лікарі відзначають, що антагоністи кальцію володіють деякими побічними ефектами. У них є протипоказання, такі як порушення обміну речовин і звуження аорти. Представниками лікарських засобів цієї групи є «Верапаміл», «Амлодипін» і «Німодипін».
- Діуретики. Препарати, що входять в цю групу, являють собою сечогінні засоби. Вони покликані зменшити в організмі хворого об’єм рідини, що і призведе до зниження артеріального тиску. Застосовують діуретики в комплексі з іншими ліками. При гіпертонії лікарі призначають такі препарати як «Індапамід» і «Гідрохлортіазид», «Хлортиазид» і «Клопамид». Ці засоби дозволяють знизити тиск, зберігши при цьому в організмі калій. Адже відомо, що саме ця речовина найчастіше вимивається при прийомі інших типів діуретиків.
При будь-яких симптомах і ступені гіпертонії лікування пацієнта проводиться з використанням седативних препаратів. Дозування і тривалість курсу прийому подібних медикаментів встановлюються безпосередньо лікарем виходячи зі стану кожного пацієнта.
