Борис Громов
Борис Громов – герой Афганської війни, фото якого наведено вище. У 1984 році він отримав посаду заступника командувача Прикарпатським військовим округом, а пізніше був офіційним представником Генерального штабу в Афганістані.
Потім його на час повернули з Афганістану в Білоруський військовий округ, де він керував 28-ю армією, а в 1987-му повернули в “гарячу точку”, щоб він встав на чолі 40-ї армії. Паралельно Громов обіймав посаду уповноваженого уряду УРСР у справах тимчасового перебування військ в цій азіатській країні.
Звання Героя Радянського Союзу Борис Громов отримав у 1988 році за планування і успішне здійснення операції під кодовою назвою “Магістраль”. Її мета полягала у знятті блокади з міста Хост, який був обложений афганськими повстанцями.
Після закінчення Афганської війни кар’єра Громова складалася досить успішно. Він був депутатом Державної думи Федеральних Зборів Російської Федерації, а потім губернатором Московської області.
Сергій Игольченко
У списку героїв Афганської війни не тільки полководці, але і рядові, представники молодшого офіцерського складу. Серед них необхідно відзначити багатьох, наприклад, старшого механіка танка Сергія Игольченко, який служив у мотострілецької бригади 40-ї армії, ставилася до Туркестанскому військового округу. Звання Героя Радянського Союзу він отримав будучи рядовим.
Игольченко народився в 1966 році в невеликому селі в Воронезької області, яка в наші дні стала районом міста Бутурлиновка. Ріс в чисто селянській родині. Після 8 класу вступив в професійне училище, де здобув диплом механізатора широкого профілю. Працював у розташованому неподалік колгоспі “Березовський”.
У 1985 році був призваний до лав Радянської армії. Йому випало проходити службу в складі Обмеженого контингенту радянських військ, які вирушили в Афганістан. Досить швидко освоїв спеціальність старшого механіка-водія танка, яка була близька до його мирної професії.
Танк під управлінням Игольченко багаторазово брав участь у бойових діях, не менше шести разів подрываясь на мінах і фугасах противника. За цей час сам Игольченко двічі був поранений, отримав шість контузій (кожен раз після підриву), але незмінно залишався в строю.
Звання Героя Радянського Союзу в Афганську війну (1979-1989) отримав у 1988 році з формулюванням “За мужність і героїзм”.
Повернувшись до мирного життя, працював каменярем, а потім майстром виробничого навчання в училищі, яке коли-то сам і закінчував.
