Гепарин натрію: опис, інструкція із застосування, побічні ефекти

Рекомендовані дозування

Розчин гепарину натрію можна вводити підшкірно, внутрішньовенно або внутрішньом’язово. Спосіб використання відрізняється в залежності від захворювання та клінічної картини. Підшкірне введення препарату здійснити досить просто, з цим впорається будь-який пацієнт в домашніх умовах. Для того щоб здійснити внутрішньовенну ін’єкцію, доведеться звертатися в медичні установи, так як процедура в домашніх умовах самостійно практично нездійсненна. В деяких випадках вимагається введення за допомогою крапельниці – у цьому випадку ампулу з гепарином змішують з фізіологічним розчином або з іншим сумісним по структурній формулі препаратом.

Метод введення краплинна інфузія (через крапельницю) потрібна при ризику тромбоутворення і загрозу життю пацієнта. Доза – 15 МО/кг/год (тобто дорослій людині з середньою масою тіла призначають 1 тис. МО/год).

Для досягнення максимально швидкого ефекту розрідження крові і перешкоди тромбоутворення пацієнту слід ввести внутрішньовенно 1 мл розчину, потім можна поставити крапельницю з глюкозою, фізрозчином і гепарином натрію. Дія в такому разі буде виражатися у короткочасному і швидкому розрідженні маси крові, яке в деяких випадках допоможе запобігти відрив тромбу. Ця процедура досить небезпечна і повинна здійснюватися тільки під наглядом досвідченого лікаря, в домашніх умовах її проводити категорично заборонено.