Медикаментозна терапія. Фармакологічні засоби
Як вже зазначалося вище, існує прямий взаємозв’язок між симптомами і лікуванням гастродуоденіту у дорослих. Препарати, які полегшать стан хворого і посприяють одужання, призначає тільки лікар.
Найчастіше медикаментозне лікування проводиться комплексне, тобто призначається кілька препаратів з різним спектром дії. Серед них можуть бути і антибіотики, якщо діагностовано, що гастродуоденіт викликаний шкідливої бактерією – хелікобактер пілорі. До спеціальних антибактеріальних препаратів відносять такі медикаменти, як “Метронідазол”, “Кларитроміцин”, “Амоксицилін”, “Альфа Нормикс” і тому подібні. Також можуть бути призначені антациди, не тільки купирующие больовий синдром, але і знижують кислотність шлунка, а також захищають його слизову від несприятливих факторів. Серед даних препаратів особливо відрізняються “Алмагель”, “Маалокс”, “Вікалін”, “Фосфалюгель” та інші.
При сильному больовому синдромі можуть бути рекомендовані спазмолітики аналгезуючої дії – “Но-Шпа”, “Дюспаталин”, “Дротаверин” і так далі.
У деяких випадках хвороба може проявляти себе як супутнє захворювання при патології підшлункової залози. Тоді лікуючим лікарем можуть бути призначені такі лікарські засоби, як “Панзинорм”, “Креон”, “Мезим”, “Пензитал”, “Абомін” та інші.
Якщо необхідно відновити слизову оболонку органу, то фахівець вважає доцільним призначення таких медикаментів, як “Сукральфат” або “Де-Нол”. Для того щоб нейтралізувати вплив жовчної кислоти на шлунково-кишковий тракт, може бути рекомендований прийом “Урсосана” і подібних йому препаратів.
Для загального зміцнення організму призначаються вітамінно-мінеральні комплекси або інші імуностимулюючі засоби.
Як бачимо, перелік використовуваних в лікуванні гастродуоденіту препаратів досить широкий. Тому призначати будь-який медикамент, визначати його дозування і схему прийому повинен тільки лікар – гастроентеролог.
Якщо захворювання діагностовано у дитини, йому також будуть рекомендовані описані вище препарати. Однак у цьому випадку лікар буде підбирати дозування ще більш обережно виходячи з маленького віку пацієнта, його маси тіла.
