Про тріщинках
Якщо говорити коротко, фізична властивість мінералів, що описується терміном «тріщини», по своїй суті протилежно спайності. При дослідженні зразка можна помітити грубі, частіше розташовані впоперек мінерального подовження тріщинки. Зазвичай вони близькі до плоских, але недостатньо досконалі, щоб можна було їх так охарактеризувати.
Злам
Описуючи коротко фізичні властивості мінералів, обов’язково згадують і цю особливість. Якщо мінерал характеризує спайність недосконалого рівня, саме завдяки зламу можна детально вивчити зразок. У деяких порід він раковистый. Це характерно для кварцу, пирохлора. Інші показують немов би занози. Таке більше властиво самородків. Борнит, пірит описуються мелкораковистыми зламами. Є і такі мінерали, у яких ця особливість дозволяє віднести їх до групи нерівних порід.
Твердість
Альтернативне найменування цієї якості – здатність матеріалу чинити опір агресивним зовнішнім факторам, механічно впливає на структуру. Щоб зрозуміти, наскільки твердий мінерал, потрібно подряпати його відмінним зразком. Характеристика особливості в кількісній формі підпорядкована шкалою Мооса. Її суть – десять рівнів, кожен наступний з яких здатний подряпати попередній зразок. Еталонними обрані (по зростаючій, з першого по десятий рівні): тальк, гіпс, кальцит, флюорит, апатит, ортоклаз, кварц, топаз, корунд, алмаз.
В якості інструментарію при визначенні характеристик матеріалу нерідко користуються мідними, сталевими голками. Перша дряпає поверхні аж до 3,5 рівня, друга – до шостого. Подібний параметр (до шести) дає ножа, трохи менше (до п’яти) – скло. При дослідженні м’якого зразка можна спробувати його на твердість власним нігтем. Людська нігтьова пластина оцінюється в 2,5 за шкалою Мооса. Аналізуючи фізичні властивості мінералу аметисту, твердість доведеться оцінити в сім одиниць.
