Фізичні властивості мінералів: опис, характеристика

У цифрах

Не варто нехтувати оцінку питомої ваги. Найбільш точні показники можна отримати, маючи високоефективним лабораторним обладнанням з мінімальною похибкою. Використовуються різні методики. Якщо досить приблизної оцінки, можна зіставити конкретний мінерал з схожим поширеним природним компонентом, чий питома вага оцінений фізиками як еталонний.

Питома вага – характеристика, що дозволяє зарахувати конкретний зразок до однієї з трьох категорій. Є показник менше трьох, це легкий мінерал, якщо значення варіюється в межах від трьох до п’яти, питома вага характеризують як середній. Параметри більше – це важкі зразки. До легких належить кварц, представник середніх – корунд, з важких варто згадати золото.

Коли так і тягне

Аналіз зразка мінералу передбачає вивчення його магнітних властивостей. Відомо, що деякі від природи є сильними ферромагнетикам, здатними притягувати невеликі елементи, виготовлені із заліза. При експериментах частіше використовують шпильки, тирсу. Оптимальний матеріал для виготовлення цих предметів – залізо з високим відсотком нікелю, магнетит.

Виділяють парамагнітні мінерали, які можна притягти, якщо мати в своєму розпорядженні електричний магніт або піротин. Остання категорія – діамагнітні, тобто речовини, які магнітом будуть відштовхуватися. У природі найбільш характерний представник – вісмут у вигляді самородка.