Другий зразок. «Бета»
Другим зразком стала модель «Бета» Стірлінга. Основна конструктивна відмінність полягала в тому, що мався лише один циліндр. Один з його кінців виконував роль гарячої пари, а інший кінець залишався холодним. Всередині даного циліндра поршень переміщався, з якого можна знімати потужність. Також всередині був витискувач, який відповідав за зміну обсягу гарячої робочої зони. В даному обладнанні використовувався газ, який перекачувався з холодної зони в гарячу через регенератор. Цей вид двигуна зовнішнього згоряння володів регенератором у вигляді зовнішнього теплообмінника або ж поєднувався з поршнем-витискувачем.
Остання модель. «Гамма»
Останнім різновидом даного двигуна стала «Гамма» Стірлінга. Цей тип відрізнявся не тільки наявністю поршня, а також витискувача, а ще й тим, що в його конструкцію входили вже два циліндра. Як і в першому випадку один з них був холодним і використовувався він для відбору потужності. А ось другий циліндр, як у попередньому випадку, був холодним з одного кінця і гарячим з іншого. Тут же переміщався витискувач. У поршневому двигуні зовнішнього згоряння також був регенератор, який міг бути двох типів. В першому випадку він був зовнішнім і з’єднував між собою такі конструктивні частини, як гарячу зону циліндра з холодною, а також з першим циліндром. Другий тип – це внутрішній регенератор. Якщо використовувався цей варіант, то він входив в конструкцію витискувача.
Використання Стирлингов обґрунтовано в тому випадку, якщо необхідний простий і невеликий перетворювач теплової енергії. Також його можна використовувати у тому випадку, якщо різниця температур недостатньо велика, щоб використовувати газові або ж парові турбіни. Варто зазначити, що на сьогоднішній день такі зразки стали використовуватися частіше. Приміром, використовуються автономні моделі для туристів, які здатні працювати від газової конфорки.
