Етимологія
Щоб краще зрозуміти, що таке дружина, розглянемо етимологію цього слова. У російську мову воно прийшло з старослов’янської, де означало «товариство, загін». В цьому ж значенні воно існує і в інших слов’янських мовах – болгарською, сербохорватського, словенською, чеською, польською. Відбулася «дружина» від слова «друг».
Всі знають, що друг – це близька людина, з яким пов’язують добрі стосунки, взаємна симпатія, взаєморозуміння. У слов’янських мовах воно також вживається в значенні «товариш, супутник». Однак, як це не парадоксально, у них слово «друг» прийшло з готської і німецької, де в різних формах позначає «воювати, загін воїнів, воєначальник». Тобто комусь це товариш, а комусь і ворог.
Далі розглянемо, якою була дружина у руського князя.
Князівське військо
Як вже зазначалося вище, у IX-XIII століттях на Русі дружина – князівське військо. Вона була настільки ж невід’ємним елементом суспільного життя, як і сам князь. Князь відчував потребу у військовій силі, щоб забезпечувати порядок у своїй вотчині, а також щоб оборонятися від зовнішніх сил. Дружинники були реальним військовим «знаряддям», яке завжди було напоготові. А також вони виступали в якості княжих радників.
Значення для дружини князя важко переоцінити. Ця військова сила допомагала йому завоювати вигідний стіл, тобто домогтися князювання у вигідному місці. Вона піднімала статус правителя в очах простих людей. Адже князь, який зумів згуртувати навколо себе велику кількість сміливих і вправних воїнів, був самим надійним захисником своїх володінь.
А це в епоху безперервної важкої боротьби з іншими племенами було однією з першорядних завдань. Тому князі дуже високо цінували своїх дружинників. Вони берегли їх, дарували їм щедрі подарунки, платили високу платню.
Далі розмова піде про чисельність і склад дружини.
