Чисельність
Кількісний склад війська міг бути різним. Але історики припускають, що він був не більше кількох сотень людей. Один з очевидців, які жили в X столітті, арабський мандрівник Ахмад ібн Фадлан, у своїх унікальних записках зазначав наступне. У замку князя він бачив 400 чоловіків, які належали до богатирям і колишніх його сподвижниками.
Радянський і російський дослідник слов’янської історії та культури, археолог Б. А. Рибалок, так писав про княжому замку, относившемся до XI-XII століть: «За приблизними підрахунками, в цілому тут могло проживати десь 250-300 осіб».
Воїни могли вільно вступити в об’єднання, сплотившееся навколо князя, і так само вільно вийти з нього. Якщо князь чимось не влаштовував дружинника, той у будь-який час міг залишити його і піти до іншого.
Склад
Спочатку дружина не була пов’язана з землею, а лише з самим князем. Її національний склад не був однорідним. Так, в дружинах з IX по XII століття в ній зустрічалися представники русів, варягів, тюрків, поляків, угорців, фінів. Відносини між князем і дружинниками складалися на основі вільного договору.
Дружина була ядром війська і, швидше за все, була основною частиною кінноти. Однак, коли військо князя відправлялося в великий похід, в різний час в якості головної сили в ньому брали участь різні групи. Ними були наступні.
- Війська, що складаються з представників племен, які були підвладні князю (кінець IX – початок X століття).
- Полки «воїв», які формувалися за допомогою нерегулярних наборів на тривалий термін (2-я половина X – 1-я половина XI століття).
- Городові полки, які виступали в похід, одержували коней і зброю від князя. Для цього потрібно рішення віча.
Починаючи з XI століття, простежується поділ дружини на два рівня. Перший – це найстарша дружина, найкраща, яку називали «лепшая», «передня». Другий – дружина молода – «молодшая».
