Дослідження Африки. Дослідники Африки і їх відкриття

Генріх Барт

У свою першу подорож дослідник і географ Генріх Барт відправився в 1845 році. Вийшовши з Марокко, він перетнув майже всю Північну Африку і Єгипет, піднявшись вгору за течією Нілу. Пройшов через Синайський півострів, Палестину, країни Малої Азії, Греції, де невтомно збирав етнографічні та біологічні матеріали.

У 1850 році Барт увійшов до складу ще однієї експедиції, що вирушила в Мурзук. Незважаючи на те, що основна її мета була практичною, – відшукати зручний шлях в Судан – учасники вирішили не упускати можливість досліджувати не описані досі території. Вони рушили через пустелю Хамада Аль-Хамра і благополучно досягли Мурзука.

Мандрівники вивчили плато Дамергу і Аїр, дослідили басейн озера Чад, річки Нігер і її приплив. Після загибелі в 1851 і 1852 роках Генріх Барт був змушений очолити експедицію. Поодинці він продовжив дослідження Судану, перетнув Сахару і через шість років повернувся в Лондон.

Давид Лівінгстон

В Африку шотландець Давід Лівінгстон вирушив в якості лікаря і місіонера. Він успішно лікував хвороби і навіть відкрив кілька місцевих шкіл, але тяга до досліджень з часом змусила його змінити рід діяльності.

У 1848 році Лівінгстон, пройшовши через пустелю Калахарі, першим виявив озеро Нгами. Після цього дослідник вирішив серйозно зайнятися вивченням річок Південної Африки у пошуках нових шляхів вглиб материка. Ще двома роками пізніше їм була відкрита річка Замбезі.

Натхненний першими результатами, Лівінгстон здійснив ще одну експедицію і в 1854 році вийшов до узбережжя океану, а також наголосив на карті кілька нових річок.

Наступною метою мандрівника стало пройти за течією Замбезі до Індійського океану. Після двох тижнів шляхи його погляду відкрився значних розмірів водоспад якому чоловік дав ім’я англійської королеви – Вікторія. До океану він дістався у травні 1856 року і заодно став першим мандрівником, перетнувши весь африканський материк із заходу на схід.

Після повернення в Англію Лівінгстон видав книгу, де в подробицях описав свої дослідження, а в 1866 році повернувся на Чорний континент в надії відшукати витоки Нілу. До нещастя, здійснити ці плани мандрівник не встиг – через сім років він тяжко захворів і помер.