Домашнє насильство: статистика, причини, статті закону, куди звертатися?

Запобіжного заходу

На жаль, заходи припинення подібних злочинів з боку сімейних тиранів не знаходять належного відображення в законодавчих актах держави. Точніше, сама по собі нормативно-правова база з передбаченим у цій частині адміністративним та кримінальним покаранням (в залежності від ступеня тяжкості вчиненого злочину) існує, але її роботу на сьогоднішній день не можна назвати ефективно діючої на функціональному рівні. Зловмисники знову і знову б’ють своїх дружин і дітей, а ті бояться піти в органи і написати на кривдників заяву.

Кримінальним кодексом Російської Федерації передбачено стаття про домашнє насильство 115 закону № 63 від 13.06.1996 під назвою «Умисне заподіяння легкої шкоди здоров’ю». В її редакції вказана міра стягнення в розмірі до сорока тисяч російських рублів за нанесення легких тілесних ушкоджень або за незначну стійку втрату працездатності жертви, а також можливі виправні роботи до двадцяти діб або позбавлення волі до чотирьох місяців.

Органи правоохорони

На жаль, з боку правоохоронних органів жертвам сімейного диктатури не надається належної уваги, оскільки шлюбні розбирання для дільничних відділень місцевої поліції завжди вважалися клопітними і за ступенем тяжкості незначними. Зважаючи на це, більшість репресованих представників домашнього насильства, дітей і жінок зокрема, просто не бачать сенсу звертатися в правоохоронні структури за допомогою. Тут ще спрацьовує страх безкарності. Побита жінка завжди думає про те, що зараз вона піде на чоловіка скаржитися, сьогодні його заберуть, а вже завтра випустять, і він обрушить на неї свій гнів з новою силою і новими ударами. Таку тенденцію в суспільстві необхідно терміново міняти. Добробут нації повинно бути у влади на першому місці, і закривати очі на подібне неподобство рівносильно того ж злочину. В рамках законодавчого проекту логічно було б висунути більш запеклі заходи припинення злочинних дій сімейного насильника і затвердити закон про домашнє насильство з передбаченої за нього ступенем відповідальності у вигляді, як мінімум, позбавлення волі такого злочинця.